У Вашингтоні все більше кур’єрів змушені працювати потай через страх перед імміграційною службою. Зі зростанням рейдів і перевірок мігранти, які доставляють їжу й товари, нерідко уникають людних місць і майже не спілкуються з іншими працівниками. Вони рідко звертаються по допомогу навіть у випадку несправедливого ставлення, оскільки побоюються викриття і депортації.
Компанії-доставники часто користуються уразливістю цих людей: неврегульований статус дозволяє тримати їх у підпорядкуванні, не забезпечуючи належного захисту чи пільг. Кур’єри працюють понаднормово за низьку винагороду, а частина зароблених грошей іде на послуги посередників. Соціальні організації намагаються допомогти працівникам, але тиск з боку влади змушує багатьох ще глибше ховатися у тіні. Це створює невидиму кризу у сфері доставки, яка залишається поза увагою більшості жителів міста.
