Четверта Міжнародна конференція з відновлення України (URC 2025) завершилася у Римі 11 липня 2025 року, увійшовши в історію як найбільший і найпродуктивніший захід такого формату. Форум, співорганізований урядами Італії та України, став потужним сигналом глобальної підтримки українського післявоєнного відновлення та довгострокової реконструкції.
URC 2025 зібрала понад 6 000 учасників із 70 країн та 43 міжнародних організацій – безпрецедентний масштаб порівняно з попередніми конференціями. Серед високопоставлених гостей були Президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні (господиня події), президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Польщі Дональд Туск та інші світові лідери. Для висвітлення конференції було акредитовано понад 500 міжнародних журналістів, що відображає значний інтерес медіа до теми відбудови України.
Віце-прем’єр-міністр з відновлення — Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба очолив українську делегацію та провів низку прямолінійних двосторонніх зустрічей із представниками урядів, міжнародних фінансових інституцій та культурних партнерів на полях конференції. Серед співрозмовників — високо ранжовані чиновники, зокрема віцепрем’єр та міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, представники Данії та ЄБРР. Головною темою переговорів було формалізоване впровадження конкретних проєктів — від відновлення інфраструктури до соціальних ініціатив. Як підкреслив Кулеба, «кожен підписаний документ — це крок до реалізації конкретного проєкту на місцях» і важлива складова формування екосистеми відновлення, орієнтованої на потреби громад та ефективне державно-приватне партнерство.
Наведені домовленості включають:
- співпрацю з Банком розвитку Ради Європи (CEB) щодо житлових програм та компенсацій для внутрішньо переміщених осіб;
- угоди про зрошування, модернізацію соціальної інфраструктури та збереження культурної спадщини на Одещині;
- залучення фінансової підтримки на відновлення транспортних мереж — більше €134 млн через ЄІБ — із акцентом на логістику й доступ до послуг у громадах .
Через такі переговори Мінрегіон створює підґрунтя для комплексного відновлення на рівні громад, демонструючи професійний інституційний підхід і здатність трансформувати міжнародні зобов’язання у практичні результати.
Мінрегіон України на URC 2025 опинився у центрі уваги через підписання п’яти фінансових угод загальною вартістю понад €370 млн. Серед них — позику €100 млн від CEB на компенсації власникам житла, грант €32,5 млн від Італії на відновлення культурної спадщини Одеси, кредит €134 млн від ЄІБ на транспортну інфраструктуру та нові транші в рамках проєкту RePower .
Крім того, було підписано шість меморандумів на суму близько €379,3 млн із такими партнерами як Enabel (Бельгія) і Швейцарія. Передбачено передачу генераторів, будівництво котелень та масштабні освітні програми для вдосконалення управлінських навичок у громадах . Міністерство також звернулося до CEB з додатковою ініціативою щодо виділення €140 млн на компенсації для ВПО і підтримку ветеранів у сфері житла.
На полях URC 2025 Міністерство представило концепцію цифрової екосистеми DREAM, що має забезпечити прозоре і підзвітне управління інвестиціями у відбудову громад. Позитивно оцінена іноземними партнерами — такими як посол Великої Британії — як прогресивний підхід до моніторингу результатів реалізації. Це створює умови для інституційної трансформації, зокрема децентралізації, яку курує Мінрегіон, водночас підсилює довіру з боку міжнародних донорів .
Участь Кулеби підсилює його роль як ключового координатора напрямку відновлення, а Міністерство розвитку громад і територій — як активного інституційного гравця, здатного реалізувати міжнародні домовленості на місцях та трансформувати їх у суспільно значущі проєкти.
Конференція у Римі продемонструвала історичний фінансовий успіх, значно перевершивши показники попередніх років. Загальний обсяг оголошеної підтримки перевищив €10 млрд, а за підсумками заходу буде підписано понад 200 конкретних домовленостей – угод, меморандумів і декларацій у ключових сферах від економіки до оборони.
Ключові фінансові домовленості
Європейський Союз представив новий пакет угод на €2,3 млрд у межах програми Ukraine Investment Framework, що на €900 млн більше торішнього показника (€1,4 млрд, залучених на URC 2024 у Лондоні). Цей пакет містить €1,8 млрд кредитних гарантій та €580 млн грантів, покликаних залучити інвестиції в житло, енергетику, бізнес та інфраструктуру України. Очікується, що завдяки ефекту мультиплікатора ця підтримка мобілізує до €10 млрд приватних інвестиції. Загалом, за даними Єврокомісії, сукупні зобов’язання ЄС у межах рамкової інвестиційної програми для України сягнули €5,7 млрд і можуть залучити понад €18 млрд капіталовкладень.
За словами першого заступника міністра економіки України Олексія Соболєва, “це найбільший і найпродуктивніший захід URC, який ми мали”. Він наголосив, що результати Римської конференції суттєво перевищили попередні: лише пакет підтримки від ЄС став рекордним, а загальна сума всіх домовленостей перевищила €10 млрд. За оцінками уряду, реалізація цих домовленостей здатна забезпечити потужний поштовх українській економіці, заклавши основу для “економічного дива” після завершення війни.
Європейський Флагманський фонд
Важливим нововведенням стало створення спеціального Європейського Флагманського фонду реконструкції України. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що фонд стартує з початковим капіталом €220 млн і має на меті залучити до €500 млн до 2026 року . До фінансування фонду в форматі Team Europe долучаються Єврокомісія (через Європейський інвестиційний банк), а також уряди Італії, Польщі, Франції, Німеччини та інші партнери. За задумом, цей фонд стане найбільшим фондом прямих інвестицій в Україні, покликаним розвивати приватний капітал, підтримуючи проекти в енергетиці, інфраструктурі, цифровій трансформації, промисловості та виробництві товарів подвійного призначення .
Урсула фон дер Ляєн у своєму виступі наголосила на незмінній підтримці Києва: «Сьогодні ЄС підтверджує свою роль найсильнішого партнера України. Ми не лише її провідний донор, а й ключовий інвестор у майбутнє. Підписавши угод на €2,3 млрд, ми прагнемо розблокувати до €10 млрд інвестицій, щоб відбудувати домівки, відкрити лікарні, відродити бізнес і забезпечити енергію. Це солідарність у дії. Європа стоїть з Україною – сьогодні і завтра» .
Галузеві домовленості та проекти
В ході URC 2025 було укладено низку угод у конкретних секторах, спрямованих на реалізацію стратегічних проектів відновлення. Ці домовленості охоплюють енергетику, оборону, охорону здоров’я, соціальний захист та інші сфери, забезпечуючи комплексний підхід до відбудови.
Енергетика
У галузі енергетики підписано ключові угоди для відновлення та модернізації української гідроенергетики. Зокрема, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) надає Україні €200 млн кредиту на підвищення надійності та гнучкості гідроелектростанцій; перший транш становитиме €120 млн. Кошти спрямують на закупівлю критично важливого обладнання й оновлення інфраструктури, що посилить стабільність енергосистеми та збільшить частку «зеленої» енергії. Паралельно італійські та німецькі компанії (зокрема, Webuild та Voith Hydro) долучаться до відбудови гідрооб’єктів і програм перепідготовки фахівців галузі . Одним із конкретних проектів є розвиток Дністровського гідровузла на півдні України за участі італійської Webuild, що стане прикладом успішної міжнародної кооперації в енергетиці.
Важливо, що увага донорів зосереджена й на підготовці України до наступної зими. Досягнуті домовленості включають постачання додаткових модульних електростанцій, обладнання для розподільчих мереж та підтримку розбудови розподіленої генерації, аби зменшити вразливість енергосистеми до можливих атак. Повноцінне відновлення економіки неможливе без енергетичної безпеки – ця теза звучала чи не на всіх панелях, а партнери підтвердили готовність допомагати Україні проходити зимові піки споживання. У підсумку, за даними Міненерго, пакети допомоги в енергосекторі на URC 2025 стали одними з найбільших за весь час війни.
Оборона та безпека
Вперше за історію конференцій URC оборона була представлена як повноцінний напрям. Світові партнери визнають український оборонний сектор не лише як силу, що захищає країну, а і як гарантію безпеки всієї Європи .
Україна та Європейський Союз оголосили про запуск спільної ініціативи BraveTech EU з фінансуванням €100 млн на розвиток оборонних технологій. Проект передбачає проведення хакатонів, грантову підтримку стартапів та прискорене впровадження інноваційних рішень, здатних стати «геймчейнжерами» на полі бою . Участь сторін рівна – по €50 млн від ЄС (з Європейського оборонного фонду) та від України (через фонд Brave1) на створення першого масштабного техно-альянсу між Україною та Європою в сфері defense tech. Очікується, що BraveTech EU зміцнить спроможності українського ВПК і сприятиме інтеграції українських технологічних компаній до європейських оборонних ланцюгів.
Окремо, під час URC 2025 обговорювалися програми зміцнення безпеки й кроки до створення міжнародних гарантій для України. 10 липня на полях конференції відбулося засідання так званої “коаліції охочих” – групи держав, які підтримують гарантії безпеки для України. Експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Попов назвав цю зустріч “практичним підґрунтям для системи безпекових гарантій України“. За його словами, учасники анонсували створення штаб-квартири коаліції у Парижі (з подальшим перенесенням до Лондона та відкриттям відділення у Києві) і навіть обговорили можливість розгортання франко-британського тренувального експедиційного корпусу чисельністю до 50 тисяч осіб. При цьому мандат місії, за заявами Британії та Франції, передбачатиме виключно навчально-тренувальні функції, без прямого залучення у бойові дії. “Без системи гарантій мир не буде стабільним… Альтернативою вступу до НАТО стають інші гарантії – насамперед посилення української армії фінансуванням, озброєннями та інвестиціями у ВПК”, – зазначив Попов , додаючи, що комплекс анонсованих заходів не дає абсолютної гарантії, але мінімізує ризик нової агресії. Конференція в Римі продемонструвала нерозривний зв’язок між відновленням і безпекою: відбудова України мислиться у парі зі зміцненням її обороноздатності.
Охорона здоров’я
У сфері охорони здоров’я досягнуто домовленостей на понад €75 млн лише протягом першого дня URC 2025 . Віце-прем’єр повідомив, що було підписано сім ключових угод, серед яких – пільговий кредит від уряду Італії на €30 млн для будівництва нового обласного дитячого лікувального центру в Одесі . Ця лікарня стане одним із перших великих медичних проектів відновлення, реалізованих у партнерстві з країною G7, і допоможе забезпечити сучасну педіатричну допомогу на півдні України.
Інші проекти в галузі охорони здоров’я включають: постачання пересувних медичних комплексів для прифронтових регіонів, відновлення зруйнованих сільських амбулаторій за підтримки Швейцарії, навчальні програми для українських медиків у клініках ЄС, а також спільний з ВООЗ план дій з реабілітації поранених. Загалом домовленості у цій сфері спрямовані не лише на відбудову фізичної інфраструктури (лікарень, поліклінік), але й на зміцнення людського капіталу – від підготовки кадрів до постачання обладнання і ліків.
Соціальний захист
Важливим результатом конференції стала міжнародна підтримка найуразливіших верств населення, зокрема внутрішніх переселенців. Банк розвитку Ради Європи (CEB) надав Україні пільговий кредит у €200 млн для реалізації урядової програми забезпечення житлом та засобами до існування понад 1,2 мільйона внутрішньо переміщених осіб по всій країні. Угоду підписали міністерка соціальної політики Оксана Жолнович і губернатор CEB Карло Монтічеллі в рамках URC 2025 у Римі. “Це найбільший обсяг підтримки від CEB для України на сьогодні, який буде спрямовано на допомогу переселенцям”, – зазначили в Мінсоцполітики. Кошти підуть на будівництво житла, видачу житлових сертифікатів, програми працевлаштування ВПО та інші соціальні проекти, покликані інтегрувати переселенців у громади.
Окрім того, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) оголосив про фокус на п’яти напрямах підтримки України, один з яких – житлові програми для переселенців. В координації з ЄС планується запуск нових механізмів страхування воєнних ризиків для забудовників, що дозволить швидше зводити житло навіть в умовах невизначеності. Уряд Великої Британії анонсував пілотний проект із фінансування модульних містечок для тимчасового розміщення ВПО, а Канада розширила програму прийому українських біженців та інвестує в тренінги з перекваліфікації. Таким чином, соціальний блок домовленостей URC 2025 спрямований на підвищення стійкості українського суспільства, аби люди, які постраждали від війни, отримали умови для нормального життя і роботи.
Ключові політичні заяви
Конференція в Римі стала не лише майданчиком для фінансових угод, а й ареною гучних політичних заяв та візій майбутнього, озвучених лідерами України та міжнародними партнерами.
Виступ Володимира Зеленського
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні до учасників URC 2025 окреслив стратегічне бачення післявоєнного розвитку. Він наголосив на необхідності створення широкої коаліції відновлення – системної платформи партнерства держав і бізнесу, яка б діяла подібно до плану Маршалла для повоєнної Європи. “Нам потрібен підхід в стилі плану Маршалла – і ми повинні розробити його разом. Реконструювати Україну – це не лише про нашу країну, це і про ваші країни, компанії, технології, робочі місця” , – зазначив Зеленський, відзначивши, що відбудова України створить можливості модернізації і для західних партнерів. Президент закликав союзників спрямувати заморожені російські активи на відновлення України, заявивши: “Ми маємо чітко домовитися, що заморожені російські активи мають піти на відбудову. Використовувати потрібно не тільки прибутки від них, але й самі ці активи, набагато активніше, ніж зараз, щоб допомогти рятувати життя” .
Окремий акцент Зеленський зробив на енергетичній безпеці та підготовці до зимового періоду. “Путін має лише двох реальних союзників – терор і зиму. І ми маємо відповісти на обидва” , – сказав він, підкресливши важливість прискорення постачання Україні систем ППО, генераторів та обладнання для проходження опалювального сезону. Президент подякував усім країнам, які вже допомагають в енергетичній сфері, зокрема відзначивши роль Норвегії, Нідерландів, Німеччини та Єврокомісії у підтримці української енергосистеми . “Щоб пройти наступну зиму, маємо працювати разом”, – резюмував Зеленський , закликавши партнерів використати конференцію для конкретних рішень. Також він подякував Італії за високий рівень організації URC 2025, відзначивши, що “понад 500 компаній представлені на конференції, близько 200 угод готові до підписання на суму понад €10 млрд – і все це має бути реалізовано”. Ці слова Президента фактично підсумували амбітність і практичну спрямованість форуму.
Позиція Сполучених Штатів
Від США на конференції виступав спеціальний посланець президента Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог. У своїх заявах він підтримав ідею великого плану відновлення, прямо згадавши історичний прецедент: “Міжнародні партнери повинні допомогти Україні відбудуватися, як США допомагали відновлювати Європу після Другої світової війни” . Келлог підкреслив, що потрібен новий “план Маршалла” для України, хоча зауважив, що реалізація такого масштабного проєкту буде складною і вимагатиме передусім досягнення стійкого припинення вогню . “Мені, як колишньому військовому, важко усвідомити масштаб насильства, який ми бачимо зараз… Після втрати понад мільйона солдатів – це вбивство в промислових масштабах”, – сказав Келлог, прирівнявши втрати у нинішній війні до безпрецедентних у новітній історії . Він нагадав, що США свого часу вийшли з В’єтнаму, втративши 68 тисяч військових, і що Захід має врешті “сказати: стоп” агресії. Ці емоційні слова пролунали на тлі нової хвилі атак РФ на українські міста під час конференції – і стали аргументом на користь якнайшвидшого встановлення миру.
Келлог також повідомив, що після завершення URC 2025 він здійснить тижневий візит до Києва, починаючи з 14 липня, для продовження перемовин щодо підтримки відновлення та наближення закінчення війни. Присутність високого представника Білого дому в Римі і його поїздка до України стали чітким сигналом залученості нової адміністрації США. Як зазначив речник МЗС України Георгій Тихий, помітно посилилися контакти зі США: вперше у засіданні коаліції безпекових гарантій взяв участь спецпосланець Білого дому , а за підсумками “дуже конструктивних і позитивних розмов із президентом Трампом ми отримали всі необхідні політичні сигнали щодо відновлення постачання допомоги”. Тихий повідомив, що американська сторона запевнила у готовності своєчасно надавати узгоджені обсяги підтримки і веде переговори з європейськими союзниками про спільну закупівлю додаткових систем ППО (насамперед ракет для комплексів Patriot) та артилерії. Ці заяви розвіяли певну невизначеність, що виникла після зміни влади у Вашингтоні, і засвідчили прагнення США залишатися одним із ключових гарантів відбудови та безпеки України.
Європейська єдність з Україною
Європейські лідери на конференції одностайно підтвердили курс на довгострокову підтримку України у її боротьбі та відновленні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своєму виступі відзначив, що відбудова України – це спільна справа всього вільного світу, і згадав післявоєнну відбудову Німеччини як приклад успішної трансформації за підтримки союзників. Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, відкриваючи форум, звернулася до бізнес-спільноти з потужним меседжем: «Меседж, який ми хочемо надіслати бізнесу: не бійтеся інвестувати у відбудову України», – закликала вона, наголошуючи, що відбудова України – це інвестиція, а не ризик. “Відбудова України – це інвестиція у націю, що виявила більше стійкості, ніж будь-яка інша”, – додала Мелоні , чим підкреслила віру в економічний потенціал українського відродження.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, окрім уже згаданих фінансових ініціатив, відзначила прогрес України на шляху інтеграції в європейський простір: Київ уже приєднується до внутрішнього ринку електроенергії ЄС, «безвіз» діє не лише для людей, а й для роумінгу, вантажного транспорту, культурного обміну. “Україна щодня стає ближчою до ЄС – в енергетиці, освіті, роумінгу, культурі. Європа стоїть з Україною – сьогодні і завтра” , – наголосила вона. Ця заява чітко окреслила політичний контекст: відновлення України розглядається і як частина підготовки до майбутнього членства в Євросоюзі, а підтримка реформ та інституційної спроможності стала невід’ємною складовою порядку денного URC.
Інноваційні ініціативи
URC 2025 дала старт ряду нових ініціатив, що виходять за межі суто матеріальної відбудови і спрямовані на інноваційний розвиток та збереження ідентичності.
Цифрова трансформація та оборонні технології
Одним із пріоритетів конференції стало просування українського технологічного потенціалу. Міністерство цифрової трансформації України спільно з Європейською комісією оголосили про програму підтримки українських IT-стартапів подвійного призначення. Ця ініціатива, частково реалізована через згаданий проект BraveTech EU, передбачає фінансування і експертну допомогу молодим компаніям, що працюють над рішеннями для оборони, кібербезпеки, безпілотних технологій, зв’язку тощо. Мета – з одного боку, посилити обороноздатність країни за рахунок інновацій, з іншого – інтегрувати українську tech-галузь у європейські ринки. За словами Михайла Федорова, вже восени 2025 року пройдуть перші хакатони в рамках BraveTech EU, а найкращі проекти отримають гранти і доступ до акселераторів у країнах ЄС .
Окремо було анонсовано, що Україна до кінця 2025 року приєднається до програми ЄС “Digital Europe”, що відкриє українським компаніям і науковцям доступ до європейських фондів цифрових технологій. Це рішення стало результатом успішної імплементації Україною європейських стандартів у сфері електронних послуг, кіберзахисту та розвитку інтернет-мереж навіть в умовах воєнного стану. Відповідний меморандум підписали віцепрем’єр Михайло Федоров та Єврокомісар Тьєррі Бретон на полях URC 2025.
Культурна спадщина
Важливим сигналом конференції стало розуміння, що відбудова – це не лише про бетон і сталь, а й про душу нації. У Римі було оголошено про започаткування масштабної програми збереження української культурної спадщини. Італія виділила €33,5 млн на реставрацію шести історичних об’єктів Одеси, які постраждали або перебувають під загрозою через війну . Зокрема, йдеться про відновлення знаменитого Одеського оперного театру, будівлі археологічного музею та декількох пам’яток, включених до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Прем’єр Джорджа Мелоні підкреслила, що цей внесок має не лише матеріальну, а й символічну цінність: “Одеса – перлина культури на березі Чорного моря – повинна вистояти і зберегтися для майбутніх поколінь”, – сказала вона. Окрім того, Італія спільно з ЮНЕСКО організовує навчальні програми для українських реставраторів, щоб забезпечити сучасні методики відновлення пам’яток.
Франція та Німеччина також долучилися до культурної ініціативи: вони оголосили про гранти на оцифрування музейних колекцій та створення резервних фондів для збереження мистецьких цінностей у безпечних місцях. Культурний фронт України отримав підтримку й у медійній сфері: на URC 2025 був окремий сайд-івент, де обговорювали роль незалежних українських медіа у процесі відбудови та боротьбі з дезінформацією. Звучали думки, що культура і правдива інформація – це також зброя, яка допомагає вистояти народу в часи випробувань.
Американський вимір участі
Особливої уваги заслуговує активна участь США у цьогорічній конференції, що стала якісно новим явищем порівняно з минулими URC. Якщо на попередніх форумах представництво Вашингтона було обмеженим (спостерігачі або дипломати середньої ланки), то цього разу у Рим прибув високий посадовець – спецпредставник Білого дому Кіт Келлог. Це було сприйнято як потужний сигнал довіри до України.
Делегація США взяла участь у всіх ключових заходах конференції, включно з засіданням коаліції безпеки 10 липня. Келлог на рівні зі своїми європейськими колегами долучався до обговорень фінансової допомоги, приватних інвестицій і реформ. Він також провів окрему зустріч із Президентом Зеленським, на якій передав послання від Президента Дональда Трампа і обговорив “конкретні кроки, щоб допомога надходила в Україну вчасно”. З українського боку зазначають, що вдалося досягти взаєморозуміння з новою адміністрацією США щодо пріоритетів: зокрема, щодо прискорення поставок озброєнь, синхронізації санкційної політики з ЄС та долучення США до післявоєнного відновлення на рівні, співставному з європейським.
Не менш важливим був публічний аспект: присутність у Римі американського представника фактично зняла побоювання, ніби США втомилися від української тематики. Навпаки, у кулуарах говорили про те, що Вашингтон готується запропонувати свій варіант «плану Маршалла» ближче до часу завершення війни. Сам Кіт Келлог у коментарі пресі зауважив: “Ми не повинні допустити, щоб війна затягнулася через брак підтримки. Україна має отримати все необхідне для перемоги, а потім – для відродження”. Він підкреслив, що США координують свої зусилля з Євросоюзом, щоб не було дублювання програм, а ресурси доповнювали один одного. Це свідчить про поступове формування єдиного трансатлантичного фронту допомоги українській відбудові.
Попереду – важливі політичні події, які визначать динаміку американської допомоги. У серпні має відбутися чергове засідання Комісії стратегічного партнерства Україна–США, де тема відновлення буде ключовою. Також у Конгресі США анонсовано слухання щодо використання заморожених російських активів – українська сторона сподівається на спільну позицію з ЄС. Римська конференція заклала підґрунтя для цих рішень, продемонструвавши, що США готові брати активну участь у повоєнному відновленні нарівні з Європою.
Регіональні партнерства
URC 2025 стимулювала розвиток не лише міждержавних, а й міжрегіональних зв’язків. На конференції було оголошено про понад 20 нових партнерств між українськими громадами та містами і регіонами країн-партнерів. Такий підхід – “від міста до міста” – зарекомендував себе ще після Луганської конференції 2022 року, і в Римі його підняли на новий рівень.
Серед успішних кейсів: Латвія та Чернігівська область уклали меморандум про співпрацю, що передбачає допомогу Риги у відбудові шкіл і лікарень Чернігівщини, постраждалих від бойових дій . Баварія (Німеччина) взяла шефство над кількома громадами Київської області для відновлення водопостачання та ЖКГ. Американське місто Остін (штат Техас) оголосило побратимство з Харковом, зосередившись на допомозі в розробці нового генерального плану міста та цифровізації послуг. А італійська провінція Тренто підписала угоду з Херсонською ОВА про підтримку фермерських кооперативів і зрошувальних систем – надважлива ініціатива з огляду на руйнування Каховської ГЕС.
Також у Римі відбулася презентація платформи UN4UkrainianCities (ООН задля українських міст), яка координуватиме зусилля міст-побратимів і донорів на муніципальному рівні . Представник Програми розвитку ООН зазначив, що ця ініціатива покликана прискорити “зелену” та інклюзивну відбудову на місцях, враховуючи потреби громад. Конференція дала імпульс децентралізованій відбудові: допомога надходить не тільки “згори вниз”, а й через прямі зв’язки між людьми та громадами, що сприяє взаєморозумінню і солідарності на рівні суспільств.
Римська конференція URC 2025 стала поворотним моментом у міжнародних зусиллях з відновлення України. Її підсумки можна звести до кількох тез:
- Безпрецедентний масштаб підтримки. Оголошені угоди на понад €10 млрд свідчать про високу довіру до України та готовність вкладати кошти в її майбутнє. Це максимальний показник за всі чотири конференції URC, що підтвердив речник МЗС Георгій Тихий, назвавши URC 2025 “однією з найрезультативніших” в історії . Значний фінансовий пакет ЄС, масштабна участь міжнародних фінансів, нові фонди – усе це формує основу ресурсної бази для відбудови.
- Стратегічне бачення та довгостроковість. Учасники конференції перейшли від логіки короткострокових донорських зобов’язань до багаторічних інвестиційних програм. Мультирічні пакети допомоги (як-от €2,3 млрд від ЄС до 2027 р.), створення фондів розвитку, гарантії для бізнесу – усе це ознаки переходу від стихійної допомоги до структурованого плану відновлення . Як відзначають експерти, це означає перехід від підходу “з руки в рот” до системного включення України в західну систему планування і фінансів . Водночас українське керівництво озвучило амбітні ідеї на зразок коаліції відновлення та “плану Маршалла”, що задають рамку на десятиліття вперед.
- Консолідація міжнародних зусиль. Рим показав безпрецедентний рівень координації між партнерами – ЄС, США, країнами G7, міжнародними організаціями. Вперше всі ключові гравці зібралися за одним столом і узгодили підходи, щоб допомога доповнювала одна одну. Заяви Кіта Келлога про синхронізацію з ЄС, спільні проекти Україна–ЄС (BraveTech), залучення Світового банку, ООН, ЄБРР до загальної архітектури відновлення – усе це свідчить про формування широкої коаліції доброчинців. Для України така єдність надзвичайно важлива, адже вона гарантує неперервність підтримки навіть у разі політичних змін у окремих країнах.
- Комплексний підхід до відбудови. Підсумки URC 2025 демонструють, що міжнародна спільнота бачить відновлення України багатогранним процесом. Не тільки дороги і будинки, а й енергетична безпека, обороноздатність, реформи управління, людський капітал, культура – всі ці аспекти отримали увагу і ресурси. Такий holistic-підхід має забезпечити стійкий розвиток, аби Україна вийшла з війни модернізованою і сильнішою, ніж була. Як зобразив один з українських посадовців, “ми будуємо економіку зростання, в центрі якої – людський капітал, турбота і справедливість”. Конференція підтвердила прихильність партнерів до принципу “відновлення краще, ніж було”, з акцентом на зелені технології, інклюзивність та прозорість. Водночас експерти й гуманітарні організації застерігають, що відновлення має бути інклюзивним: необхідно врахувати потреби тих, хто найбільше постраждав. “Довгострокова стійкість України залежить від того, наскільки відновлення включатиме тих, хто найбільше постраждав від конфлікту та переміщення”, – наголосила Маріт Глад, директорка NRC в Україні . Вона зазначила, що мільйони внутрішніх переселенців мають бути інтегровані у плани відбудови, адже “значуще відновлення – це не лише про відбудувати інфраструктуру, а й про допомогти людям стати на ноги”. Ці думки поділяють і інші гуманітарні фахівці, підкреслюючи, що людина має бути в центрі відбудови.
Проведення такого масштабного форуму влітку спростувало побоювання про «втому» світу від української тематики. URC 2025 у Римі довела, що українське питання залишається пріоритетом міжнародного порядку денного, а підтримка України – тверда і непохитна. Речник МЗС Георгій Тихий влучно підсумував: конференція “стала однією з найрезультативніших” з точки зору практичних результатів. Досягнуті домовленості закладають міцний фундамент для подальшого відновлення та модернізації України. Попереду – велика робота з реалізації всіх обіцянок, але Рим дав зрозуміти: Україна не самотня у своєму прагненні відродитися після війни. Міжнародна спільнота інвестує в українську стійкість і процвітання, наближаючи день, коли оновлена Україна стане повноправною частиною об’єднаної Європи – в безпеці, мирі та добробуті.
Олексій Мацука
