Неля Леонідова із Зугреса пережила жахливі поранення під час обстрілу у 2014 році: втратила око, частину лиця, кишківник, була на межі життя й навіть потрапила до моргу як «вантаж 200». Її родину вважали загиблою, але жінка вижила і після коми почала довгий шлях відновлення. У Харкові, а згодом і на заході України, вона разом з дітьми фактично починала все з нуля, зіштовхуючись із болем, побутовими труднощами та упередженням через зовнішність.
Підтримкою для Нелі стали небайдужі люди та власна сила духу. Жінка розповідає, як змогла прийняти себе після травми й протистояти суспільству, не дозволяючи зневаги навколо зламати її остаточно. Зараз Леонідова виховує дітей, стала бабусею і відверто ділиться своїм досвідом – про жорстокість, біль, віру та тисячі маленьких кроків, які складають дорогу до повсякденного життя після війни.
