Після розпаду СРСР кількість нових держав у світі суттєво зменшилася через пріоритетність принципу територіальної цілісності. Але останні роки ця норма слабшає, особливо на фоні заяв Дональда Трампа, який не вважає недоторканність кордонів ключовим елементом міжнародного порядку. Це створює неоднозначні можливості для сепаратистських рухів: замість юридичних чи моральних аргументів важливішим стає стратегічне значення руху для великих держав та особиста дипломатія з впливовими лідерами.
Водночас таке “торгування суверенітетом” не гарантує успіху більшості незалежницьких рухів. Відтепер підтримка чи ігнорування залежатиме від прямої вигоди для сильних світових гравців, а не від питань справедливості чи самовизначення. Це підвищує ризик насильства, оскільки уряди та сепаратисти відчуватимуть менше стримуючих факторів через ослаблення міжнародних організацій. У підсумку, прагнення до незалежності стане більше предметом геополітичних торгів, а не права.
