Період 3–4 листопада 2025 року характеризується високою дипломатичною напругою навколо України та значними внутрішньополітичними й економічними коливаннями у США. Адміністрація Трампа посилює тиск на Київ, вимагаючи контролю над стратегічними ресурсами, що викликає занепокоєння щодо українського суверенітету. Водночас європейські союзники, зокрема Франція та Британія, обговорюють можливість введення миротворчого контингенту, проте реалізація цього плану залежить від гарантій безпеки з боку США, які залишаються невизначеними. На цьому тлі Москва продовжує тактику затягування переговорів, очікуючи на вигідніші умови.
У Сполучених Штатах місцеві вибори продемонстрували успіх Демократичної партії, що може змінити політичний баланс напередодні майбутніх виборів. Економічна ситуація залишається нестабільною: тривала перерва у фінансуванні уряду блокує публікацію ключових економічних даних, створюючи невизначеність на ринках, а представники адміністрації Трампа попереджають про рецесію в окремих секторах. У Європі обговорюють посилення захисту від російських загроз та механізми фінансування України, зокрема через використання заморожених російських активів, однак стикаються з внутрішніми розбіжностями.
Війна в Україні та міжнародна дипломатія
Bloomberg: США домагаються контролю над інвестиціями в Україну, витісняючи Європу
Адміністрація президента Дональда Трампа вимагає надати США “право першої пропозиції” на всі інвестиційні проєкти в українській інфраструктурі та видобувній галузі. Ця вимога є частиною переглянутого договору про партнерство. У разі ухвалення договору, Сполучені Штати отримають безпрецедентний контроль над ключовими секторами економіки України, включно з дорогами, портами, шахтами та родовищами нафти, газу і критично важливих мінералів. Особливе занепокоєння викликає положення, згідно з яким фінансова та матеріальна допомога, надана Україні з початку конфлікту, буде розглядатися як внесок США до спеціального інвестиційного фонду. Українські посадовці висловлюють побоювання, що такий договір може підірвати суверенітет держави, спрямувати прибутки за кордон та посилити залежність від Вашингтона.
The Wall Street Journal: План Франції та Британії розташувати європейські сили на Україні потребує переговорів
Президент Франції Еммануель Макрон провів у Парижі переговори з європейськими лідерами щодо можливості розміщення на території України європейського військового контингенту для забезпечення миру. Попри інтенсивні дискусії, що включали телефонні розмови з президентом Трампом, Макрон не зміг заручитися публічними обіцянками від інших країн щодо відправлення військ. Основною перешкодою залишається відсутність гарантій безпеки від США для європейських сил у разі російської атаки. Вашингтон не надав жодних формальних зобов’язань, а деякі американські високопосадовці відкрито виступають проти цього плану, що свідчить про розкол у трансатлантичних відносинах.
The Economist: Українські біженці можуть назавжди залишитися в Європі
Дослідження показує, що кількість українських біженців, які планують повернутися додому, стрімко зменшується: під сценарієм оптимістичного закінчення конфлікту лише 46,5% мають такий намір, порівняно з 74% два роки тому. Багато українців стурбовані перспективою припинення вогню без вступу до НАТО чи ЄС та побоюються нової російської агресії. Дослідження прогнозує, що після послаблення обмежень на виїзд для чоловіків військового віку, Україну можуть залишити ще понад 500 тисяч людей. Водночас українці роблять значний внесок в економіку приймаючих країн: у Польщі їхній внесок у ВВП 2023 року становив 1,1%, проте в інших країнах, як-от у Німеччині, рівень зайнятості значно нижчий.
NYT: Україна змінює підхід до військової служби — вводить строкові контракти
Україна планує запровадити строкові військові контракти від одного до п’яти років, щоб мотивувати новобранців та зменшити навантаження на виснажених солдатів. За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, ця ініціатива є відповіддю на запит суспільства щодо справедливості та прогнозованості, і включатиме підвищення зарплат та соціального пакету. Нова система не скасовує мобілізацію, але ті, хто укладе контракт на термін від двох років, отримають річну відстрочку від майбутнього призову. Цей крок спрямований на вирішення проблеми ухилення від служби, пов’язаної з невизначеністю її термінів. Водночас деякі аналітики та політики, вітаючи ідею, вказують на брак конкретики та занепокоєння щодо її практичної реалізації для чинних військовослужбовців.
Politico: Зеленський зазнає критики через ситуацію в енергетиці, поки Путін намагається вивести з ладу енергосистему України
Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький звинуватив керівництво України в політично мотивованій кампанії проти нього та в запізнілих діях щодо захисту енергетичного сектору. В інтерв’ю він заявив, що звинувачення в розтраті є “абсурдом”, а влада шукає “цапів-відбувайлів” через побоювання громадського обурення взимку. Кудрицький стверджує, що запропонований ним три роки тому план децентралізації генерації енергії для зменшення залежності від великих радянських електростанцій був відкладений, що зробило енергосистему більш вразливою до російських атак. Його відставка та подальший арешт викликали занепокоєння серед західних партнерів та українського громадянського суспільства.
Політика та економіка США
The New York Times: Тарифи та розширення влади Трампа проходять випробування на виборах та в суді
Президент Трамп зіткнувся з серйозними викликами своїй владі: Верховний суд розглядає законність його тарифної політики, триває рекордна перерва у фінансуванні уряду, а результати місцевих виборів перевіряють його вплив. Судовий розгляд щодо тарифів аналітики називають одним із найважливіших за останній час, оскільки він стосується меж президентських повноважень. Водночас тривалий “шатдаун”, що розпочався 1 жовтня, негативно впливає на економіку та залишає інвесторів у невизначеності через відсутність ключових даних, зокрема про ринок праці. Опитування свідчать про зростання невдоволення громадськості, яка все більше покладає провину за зупинку роботи уряду на президента та його адміністрацію.
The New York Times: Помічники Трампа сигналізують про рецесію в окремих секторах, перекладаючи провину на ФРС
Високопосадовці адміністрації Трампа почали публічно говорити про рецесію в окремих секторах економіки США, покладаючи відповідальність на політику Федеральної резервної системи. Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що житлова сфера вже перебуває в рецесії через високі іпотечні ставки. Помічник Трампа у ФРС також попередив, що занадто жорстка монетарна політика може спровокувати глибшу економічну кризу. Ці заяви контрастують з офіційним звітом казначейства США, який вказує на низький загальний ризик рецесії, що свідчить про внутрішні розбіжності в оцінці економічної ситуації.
FT: Демократи перемогли на виборах губернатора Вірджинії: американські виборці дають сигнал національним тенденціям
На місцевих виборах 4 листопада Демократична партія продемонструвала значні успіхи, зокрема здобувши перемогу на виборах губернатора Вірджинії, де перемогла Абігайл Спанбергер, яка стала першою жінкою на цій посаді в штаті. Демократичні виборці показали значно вищу активність порівняно з республіканцями. Політичні аналітики розглядають ці результати як важливий індикатор настроїв американських виборців та свідчення їхної готовності голосувати проти непопулярної адміністрації Трампа напередодні майбутніх загальнонаціональних виборів. Перемога у Вірджинії може вплинути на баланс сил у Конгресі та формування законодавчих ініціатив наступного року.
Reuters: Державна перерва у фінансуванні: як вона впливає на випуск ключових економічних даних
Через тривалу перерву у фінансуванні уряду США федеральні органи, такі як Бюро статистики праці та Бюро економічного аналізу, припинили збір та публікацію ключових економічних показників. Це означає, що щомісячні звіти про ринок праці, індекс споживчих цін та дані про роздрібну торгівлю не оприлюднюються. Відсутність офіційної статистики створює надзвичайну невизначеність для інвесторів, бізнесу та Федеральної резервної системи, які не можуть адекватно оцінити реальний стан американської економіки, інфляційний тиск та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Європейська політика та безпека
Politico.eu: Єврокомісія та Бельгія вирішують, чи отримає Україна €140 млрд з російських активів
У Брюсселі тривають напружені переговори між Єврокомісією та урядом Бельгії щодо плану надання Україні позики на €140 млрд під заставу заморожених російських активів. Бельгія, де розташований депозитарій Euroclear, що зберігає більшу частину цих коштів, вимагає гарантій від усього ЄС на випадок юридичних позовів з боку Росії. Прем’єр-міністр Барт Де Веве побоюється, що Бельгії доведеться самостійно повертати кошти Москві. Затримка з ухваленням рішення загрожує бюджетним дефіцитом для України вже наступного року, оскільки без цих коштів країнам ЄС доведеться шукати фінансування у власних ослаблених пандемією бюджетах.
The Financial Times: Новим членам ЄС може бути призначений «випробувальний термін»
Європейська комісія розглядає можливість запровадження “випробувального терміну” для нових країн-членів, щоб запобігти появі “троянських коней”, які можуть відійти від демократичних принципів після вступу. Комісар з питань розширення Марта Кос заявила, що цей механізм дозволить виключити країну з блоку у разі порушення верховенства права. Пропозиція виникла на тлі занепокоєння щодо поведінки Угорщини, яка блокує санкції проти Росії та допомогу Україні. Водночас такий підхід може бути розцінений країнами-кандидатами, зокрема Україною, як дискримінаційний, оскільки до них висуватимуться жорсткіші вимоги, ніж до чинних членів.
Bloomberg: Польща хоче створити власну «стіну» проти дронів для протидії російській загрозі
Польща планує протягом кількох місяців розпочати створення національної системи протидії безпілотникам, не чекаючи на загальноєвропейську ініціативу. Заступник міністра оборони Цезарій Томчик повідомив, що цього місяця буде оголошено про інвестиції в технології виявлення, придушення та нейтралізації ворожих дронів. Польща прагне, щоб щонайменше половину контрактів отримали національні компанії. Ця система стане додатковим рівнем протиповітряної оборони країни, доповнюючи вже розгорнуті системи великої та середньої дальності для захисту від літаків, гелікоптерів та крилатих ракет.
Російська політика та міжнародні відносини
Financial Times: Імперська місія Путіна руйнує свободу в Росії
Коментатор Тоні Барбер аналізує історичну закономірність російської політики, де зовнішній експансіонізм нерозривно пов’язаний із внутрішнім авторитаризмом. Він стверджує, що потенційний тріумф Путіна в Україні призведе до значного посилення репресій всередині Росії, оскільки військові успіхи будуть використані для виправдання диктатури. Барбер проводить паралелі з історичними циклами російської політики, від червоного терору Леніна до авторитаризму Путіна. На його думку, контроль над Україною служить для Путіна ідеологічним обґрунтуванням для посилення репресій, що підтверджується наявністю в Росії щонайменше 1500 політичних в’язнів.
Le Monde: «Росія має вирішальну перевагу з погляду масовості, вогневої потужності та мобілізаційних можливостей»
Дослідники Французького інституту міжнародних відносин (IFRI) закликають Європу посилити баланс сил із Москвою, наголошуючи на її вразливості у разі конфлікту високої інтенсивності. Росія має перевагу завдяки автократичному режиму, здатному змусити суспільство терпіти втрати, а її сухопутні війська перевершують європейські за чисельністю та вогневою міццю. Хоча Європа має якісну перевагу в підготовці та тактиці, Росія наростила виробництво ракет і активно використовує радянські запаси бронетехніки. Експерти вважають, що мирної угоди з Путіним досягти неможливо, а ослаблення підтримки України чи єдності НАТО лише збільшить ризик прямого конфлікту.
Politico: Путін хоче, щоб Росія включилася в гонку за рідкісноземельними металами
Володимир Путін доручив уряду розробити план дій щодо розвитку видобутку та виробництва рідкісних і рідкісноземельних металів, що свідчить про намір Москви приєднатися до глобальної гонки за ці стратегічно важливі ресурси. Рідкісноземельні метали є критичними компонентами для високотехнологічних галузей, від смартфонів до військової техніки. Незважаючи на значні запаси, Росія наразі забезпечує лише близько 1% світового виробництва, тоді як на ринку домінує Китай, який контролює близько двох третин видобутку. Цей крок спрямований на посилення технологічної та енергетичної безпеки Росії.
Світова економіка та фінанси
Reuters: Долар сягає тримісячного максимуму на фоні розбіжностей у ФРС
Долар США досяг тримісячного максимуму, оскільки розбіжності в поглядах всередині Федеральної резервної системи змусили трейдерів переглянути свої очікування щодо майбутнього зниження процентних ставок. Імовірність зниження ставок у грудні впала з 94% до 65% за тиждень. Загальні настрої на ринку залишаються песимістичними: ціни на акції падають, а капітал перетікає в безпечні активи. Ситуацію ускладнює відсутність офіційних економічних даних через урядовий “шатдаун” у США, що залишає інвесторів у стані значної невизначеності.
The Financial Times: Gunvor попереджає про ризики для постачання палива перед укладенням угоди з «Лукойлом» на $22 млрд
Швейцарський сировинний трейдер Gunvor попереджає про можливі перебої з постачанням палива в Європі, якщо його угода з придбання закордонних активів “Лукойлу” на суму $22 млрд буде заблокована. Угода, що включає НПЗ у Болгарії та Румунії, викликала питання щодо її фінансування та можливих зв’язків Gunvor із Кремлем. Глава компанії Торбйорн Тьорнквіст закликав регуляторів США, Великої Британії та Швейцарії терміново надати дозволи, щоб уникнути дестабілізації, особливо на тлі нових санкцій проти російських енергетичних компаній. Деякі аналітики припускають, що угода може містити приховані умови про зворотний викуп активів “Лукойлом” після зняття санкцій, що компанія категорично заперечує.
Neue Zürcher Zeitung: Повернення ризикованих кредитів лякає Уолл-стріт
Банкрутство американського постачальника автокомпонентів First Brands із боргами понад $10 млрд викликало тривогу на ринку сек’юритизованих кредитів (CLO). Ці фінансові інструменти, що нагадують схеми, які призвели до кризи 2008 року, знову набирають популярності, а обсяг ринку вже перевищив докризовий рівень. Експерти попереджають про “старі ідеї в новій упаковці” та зростання системних ризиків. Попри запевнення рейтингових агентств у стабільності, аналітики вбачають небезпечні паралелі з минулою фінансовою бульбашкою, що може загрожувати стабільності фінансової системи.
Оформіть підписку, щоб отримувати такий дайджест щоранку на пошту чи в телеграм.
