Поведінка лідерів Індії та Південної Кореї у відносинах зі США свідчить про важливість американських ініціатив у питаннях миру в Азії, як у реальних, так і в сферах політичної гри. Нарендра Моді і Мун Дже Ін, подібно до Дональда Трампа, не приховують особливого інтересу до здобуття Нобелівської премії миру, розглядаючи це як спосіб посилити свої політичні позиції на міжнародній арені.
Дипломатичні зусилля, спрямовані на зменшення напруженості з сусідами, масштабно супроводжуються інформаційною кампанією, спрямованою на Захід, зокрема на США. Такі дії часто мають подвійне значення: вони одночасно демонструють прагнення до миру і дозволяють підкреслити особисту значимість лідера як миротворця. Проте ці кроки не завжди мають глибокий внутрішній зміст і можуть слугувати радше для самоутвердження, ніж для реальних зрушень у стабілізації регіону.
