Понує вибір нового понтифіка, і Папа Франциск суттєво вплинув на його результат. Із 135 кардиналів, які мають право голосу, 108 були призначені саме ним — це 80% електорального складу. Лише 22 призначив Бенедикт XVI, а ще п’ять — Іван Павло II. Це створює умови, за яких обраний наступник може поділяти реформаторське бачення Франциска, або ж Конклав віддасть перевагу більш консервативному кандидату, продовжуючи традиційні підходи, як це було після Івана Павла II.
Спостерігається значне географічне розширення участі: лише 39% кардиналів нині — з Європи, тоді як решта представляє Азію, Африку, Північну та Південну Америку. Це може зменшити вплив усталених ватиканських груп через слабші взаємозв’язки між кардиналами з віддалених регіонів. Хоча серед головних кандидатів є італійці – як-от кардинал П’єтро Паролін – поспішні висновки робити зарано, адже історичну роль може відіграти постать із Африки або Азії.
