25 березня завершився черговий раунд переговорів у Саудівській Аравії між делегаціями США, України та Росії, спрямований на пошук шляхів до припинення вогню в Чорному морі та енергетичному секторі. Ці перемовини, що тривали три дні (23–25 березня), привернули увагу світової спільноти, адже адміністрація президента США Дональда Трампа поставила амбітну мету — досягти перемир’я до Великодня, 20 квітня 2025 року, як повідомляє Bloomberg [NV]. Чи реально завершити війну за кілька тижнів, враховуючи позиції сторін і поточну динаміку конфлікту? Аналізуємо підсумки переговорів на основі доступних даних із джерел.
Хронологія подій: Що відбувалося в Ер-Ріяді?
Переговори проходили у форматі окремих зустрічей між США та Україною, а також США та Росією, без тристороннього діалогу, як зазначає BBC News Україна [BBC].Subscribe
- 23 березня: Українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим провела 5-годинні консультації з американцями. Обговорювалися технічні аспекти, зокрема безпека судноплавства в Чорному морі та захист енергетичної інфраструктури [Радіо Свобода]. Умєров наголосив, що будь-яке переміщення російських військових кораблів за межі східної частини Чорного моря вважатиметься порушенням домовленостей і загрозою для України [Forbes Ukraine].
- 24 березня: 12-годинна зустріч між делегаціями США та Росії. За даними Reuters, американці намагалися досягти угоди про припинення вогню в Чорному морі [BBC]. Однак спільної заяви не було — речник Кремля Дмитро Пєсков назвав ці перемовини “технічними консультаціями”, а їхній зміст залишився закритим [NV].
- 25 березня: Другий раунд між США та Україною завершився за кілька годин. США та Україна оприлюднили документ, де йшлося про забезпечення безпечного судноплавства, заборону ударів по енергетичних об’єктах і залучення третіх країн до моніторингу [BBC]. Росія, своєю чергою, додала умову — перемир’я на морі можливе лише після зняття санкцій з Россільгоспбанку та інших установ, пов’язаних із торгівлею продовольством і добривами [Forbes Ukraine].
Позиції сторін: Що хочуть Україна, Росія та США?
- Україна: Київ готовий до припинення вогню, але з чіткими гарантіями безпеки. Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 25 березня заявив, що “тиша щодо енергетики” може початися вже зараз, однак висловив скептицизм щодо надійності Росії: “Віри руським немає” [BBC]. Україна наполягає, що будь-які домовленості мають включати припинення ударів по портах і цивільній інфраструктурі, а також чіткий механізм моніторингу [Радіо Свобода].
- Росія: Москва підтвердила домовленості про безпеку судноплавства та енергетичне перемир’я, але висунула додаткові вимоги — зняття санкцій із низки фінансових установ і суден, а також скасування обмежень на експорт сільгосппродукції та добрив [Forbes Ukraine]. Кремль стверджує, що заборона ударів по енергетиці діє з 18 березня на 30 діб, хоча Зеленський назвав це маніпуляцією [BBC]. Російська сторона також уникає конкретики щодо ширшого перемир’я.
- США: Білий дім прагне швидкого результату — “широкого припинення огня” до Великодня, як повідомляє Bloomberg [NV]. Вашингтон підтримує гуманітарні аспекти (обмін полоненими, повернення депортованих дітей) і готовий сприяти Росії у відновленні доступу до світових ринків сільгосппродукції [Forbes Ukraine]. Проте американці визнають, що терміни можуть зсунутися через “значні розбіжності” між сторонами.
Ключові домовленості: На чому зійшлися?
- Чорне море: Сторони погодилися забезпечити безпечне судноплавство, виключити використання сили та комерційних суден у військових цілях [BBC]. Україна наполягає на обмеженні активності російського флоту у східній частині моря, а Росія прив’язує це до зняття санкцій [Forbes Ukraine].
- Енергетика: США, Україна та Росія домовилися розробити заходи для заборони ударів по енергетичній інфраструктурі. Кремль оприлюднив список об’єктів (нафтопереробні заводи, електростанції, дамби тощо), які нібито погоджені з Вашингтоном [BBC].
- Моніторинг: Зеленський запропонував залучити треті країни (наприклад, Туреччину чи європейські держави) до контролю за дотриманням угод, спираючись на супутникові дані та розвідку [BBC].
Чому результатів немає?
Незважаючи на певний прогрес, переговори зайшли в глухий кут через принципові розбіжності:
- Російські умови: Вимоги Кремля щодо санкцій суперечать позиції України та Заходу. Зеленський назвав це спробою “перекрутити домовленості” і обманути посередників [BBC].
- Відсутність довіри: Україна не вірить у здатність Росії дотримуватися угод, посилаючись на попередні порушення (наприклад, атаки дронами після “енергетичного перемир’я” 19 березня) [NV]. Росія, зі свого боку, звинувачує Київ у саботажі [BBC].
- Територіальні питання: Хоча в Ер-Ріяді про це прямо не говорили, Трамп натякнув на обговорення “ліній демаркації” [Радіо Свобода]. Москва вимагає визнання окупованих територій, що для України неприйнятно [NV].
Чи реальне перемир’я до Великодня?
- Оптимізм Трампа vs реалізм Путіна: Адміністрація США бачить у переговорах шанс для дипломатичного тріумфу, але Путін використовує їх як інструмент затягування часу. Як зазначає депутат ВР Олександр Мережко, “Трампу перемир’я потрібне більше, ніж Путіну”, який прагне “підвісити Трампа на гачок” і виторгувати поступки [NV]. Росія може готуватися до весняного наступу, як припускає експерт Павло Нарожний, посилаючись на кампанію 2024 року [NV].
- Технічні складнощі: Навіть у разі угоди моніторинг припинення вогню на фронті завдовжки 2000 км виглядає нереальним без миротворців чи розведення військ на 10–15 км. За словами Нарожного, погодні умови та щільність мінних полів ускладнять контроль, а Росія може влаштовувати провокації [NV].
- Стратегія України: Київ демонструє готовність до миру, але не поступиться ключовими принципами. Зеленський і Умєров наголошують на праві на самозахист [Forbes Ukraine], а Мережко пропонує “креативний підхід” — посилення ударів по території РФ, щоб змусити Москву відчути війну [NV].
Переговори в Ер-Ріяді показали, що США можуть домовитися з Україною про базові принципи перемир’я, але Росія залишається непоступливою. Поки Кремль висуває ультиматуми [Forbes Ukraine], а Україна не довіряє обіцянкам Москви [BBC], шанси на “широке припинення вогню” до 20 квітня виглядають примарними. Трампу доведеться або посилити тиск на Путіна (через санкції чи інші важелі), або визнати, що його амбітний план зазнав краху [NV]. Для України ж ключовим залишається збереження бойового потенціалу та підтримка Заходу, адже, як зазначає воєнний експерт Михайло Самусь, “ми готові до миру, але воюємо далі” [NV]. Час покаже, чи зможе Білий дім переконати Росію, але поки що надії Трампа стикаються з жорсткою реальністю війни.
Олексій Мацука, Kyiv Inside
