Останнім часом Ілон Маск дедалі агресивніше критикує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), називаючи його «злочинною організацією» та «гадючником ліворадикалів». Його джерелом дезінформації, ймовірно, став Майк Бенц, ексчиновник адміністрації Трампа, відомий поширенням теорій змови про участь USAID у створенні Covid-19 чи фінансуванні терористів. На тлі критики, голос ветеранів агенції, таких як Крістін Шеклер, звучить особливо важливо.
За 27 років служби, зокрема в Іраку та Сьєра-Леоне, Шеклер допомагала селянам, підтримувала вибори та відбудовувала зруйновані інституції. Як зазначала одна з місцевих громад після її роботи в Іраку: «Ми ненавиділи Америку. Але якщо Крістін представляє американців, то ми їх любимо». В умовах війни вона ризикувала життям щодня — не у зонах безпеки, а в місцях, де вибухівка та засідки були буденністю.
Шеклер втілює протилежність цинізму, з яким Маск атакує гуманітарну допомогу. Її історії підкреслюють: скорочення USAID — це не просто бюрократичне рішення, а смертельна загроза для мільйонів уразливих людей у всьому світі.
