Перехід США до чистої енергетики вимагає значних обсягів стратегічних мінералів, більшість з яких добуваються або обробляються за кордоном, насамперед у Китаї. При поверненні до влади Дональд Трамп змістив акценти енергетичної політики назад до викопного палива, але водночас посилив зусилля з отримання доступу до критичних мінералів — для оборони та геополітичної боротьби з Китаєм. Особливий інтерес США під його керівництвом викликали Україна, ослаблена війною й залежна від західної допомоги, і Гренландія, яка прагне більшої незалежності від Данії.
Трамп пропонував Україні розраховуватись за військову підтримку своїми корисними копалинами, а щодо Гренландії навіть не виключав силового сценарію “придбання” острова. Домовленість з Україною в підсумку передбачає партнерський фонд для інвестицій у видобуток, контроль і розподіл прибутків, при цьому США отримують пріоритетний доступ до ресурсів. Водночас є ризики: обмеження для переробки сировини в Україні й потенційна втрата доданої вартості. На обох напрямках Вашингтон прагне випередити Пекін, контролюючи ланцюги постачання ключових мінералів.
