На передовій в Україні війна дронів набула небаченої інтенсивності та жорстокості. Оператори саморобних безпілотників, таких як бійці 34-ї бригади берегової оборони, ведуть безперервне полювання на ворога, вигадуючи нові тактики й створюючи зі звичайних атак справжні “ігрові” змагання. Для них знищення російських солдатів і техніки стало особистим рахунком — за кожний підтверджений удар нараховуються бали, які можна обміняти не лише на славу, а й на необхідні речі — від взуття до оптики.
За одну ніч українські оператори запускали десятки дронів, полювали на рашистів і, рятуючись, регулярно змінювали позиції через постійну загрозу у відповідь. Дрони виробляють цілодобово у підпільних майстернях, а точність і ефективність атак вражають — навіть маленький загін здатен за рік ліквідувати сотні ворожих солдат.
Попри певну “безликість” дронової війни, вона напрочуд особиста та жорстока: оператори буквально спостерігають за своїми цілями в останні миті їх життя. У цьому новому “геймі” війни надбаннями стають не лише території, а й трофеї — шеврони, патчі, спогади про знищених ворогів.
