На тлі активної війни з Росією Україна розпочала масштабну реформу військового управління, поступово переходячи від нинішньої моделі невеликих бригад із численними проміжними штабами до корпусної системи. Нова структура має об’єднати найбоєздатніші бригади під постійним командуванням, посилити взаємодію та дозволити діяти більшими військовими з’єднаннями — як у ворога. Це обіцяє підвищити ефективність бойових дій і ураження на більшій глибині, посилити навчання й професіоналізацію.
Втім, перехід до корпусної системи супроводжується браком досвідчених офіцерів, складнощами з формуванням нових штабів та ризиками послаблення діючих підрозділів через передачу лідерів до управлінських структур. Серед військових не бракує й критики: скептики сумніваються, що корпусна організація вирішить комплекс проблем чи що вона оперативно запрацює. Остаточний успіх нової моделі залежатиме від швидкої підготовки кадрів, ресурсу та здатності адаптувати бойовий досвід до змінених масштабів протистояння.
