Запланована на 30 жовтня 2025 року зустріч між президентом США Дональдом Трампом та головою КНР Сі Цзіньпінем у Південній Кореї на полях саміту АТЕС включатиме обговорення війни в Україні, хоча це питання вплетене в складний контекст торговельних суперечностей між двома наддержавами, повідомляє BBC. Проте очікування щодо конструктивних результатів залишаються стриманими через глибокі геополітичні протиріччя та обмежений вплив Вашингтона на Пекін, зазначають CNBC та Channel News Asia.
Сам Трамп неодноразово підтверджував, що Україна буде серед ключових тем переговорів із Сі. Під час телефонної розмови 19 вересня 2025 року лідери обговорювали “необхідність завершення війни між Росією та Україною”, і Трамп повідомив про досягнення “прогресу з багатьох важливих питань”, пишуть iPress та Hromadske. Напередодні поїздки до Азії президент США зазначив, що закликатиме Сі посилити тиск на Володимира Путіна для припинення бойових дій, повідомляють BBC, Yahoo News та Ukrainian Pravda.
Під час перельоту на саміт АСЕАН 25 жовтня Трамп заявив журналістам: “Я хотів би, щоб Китай допоміг нам [з Росією]. У мене дуже хороші відносини… з Сі. Дуже хороші”, додавши, що китайський лідер також зацікавлений у завершенні війни, цитує BBC. Раніше цього тижня він наголошував, що Сі “може мати великий вплив на Путіна”, зазначає Yahoo News.
Попри публічні заклики до миру, позиція Пекіна залишається складною та прагматичною. Китай утримується від прямого засудження російської агресії, натомість пропонуючи себе як посередника у врегулюванні, зазначає USCC. Сі Цзіньпін підкреслює готовність “сприяти мирному врегулюванню”, але наполягає, що “всі сторони повинні бути готові до компромісу”, пишуть у Carnegie Endowment.
Ключовим елементом китайської позиції є збереження територіальної цілісності України — принцип, який Пекін формально підтримує, повідомляє China’s MFA. Китайський експерт Чжао Лун зазначає, що КНР ніколи не визнавала анексію Криму, незалежність Абхазії, Південної Осетії чи Косово. Проте це не заважає Китаю надавати Росії економічну підтримку через закупівлі нафти та поставки товарів подвійного призначення, додає Carnegie Endowment.
На європейсько-китайському діалозі 2 липня 2025 року міністр закордонних справ Ван І висловився відверто: “Китай не може дозволити собі, щоб Росія програла війну в Україні”, оскільки після завершення конфлікту США перенацілять увагу на протистояння з Пекіном у Індо-Тихоокеанському регіоні, особливо щодо Тайваню, пише China Observers.
Найбільш відчутним інструментом тиску на Китай стали американські санкції проти російських нафтових гігантів. 22 жовтня 2025 року адміністрація Трампа вперше ввела блокуючі санкції проти “Роснефті” та “Лукойлу”, повідомляє Davis Polk. Міністр фінансів США Скотт Бессент пояснив цей крок “відмовою Путіна завершити цю безглузду війну” та закликав до негайного припинення вогню, пишуть Al Jazeera та CNN.
Ця дія виявилася ефективною. Наступного дня китайські державні нафтові компанії, включно з Sinopec, CNOOC і Zhenhua Oil, призупинили закупівлі російської морської нафти через побоювання вторинних санкцій, зазначає Reuters. За оцінками Reuters, обсяги закупівель впали нижче 250 000 барелів на добу. Індія також скоротила імпорт, а Reliance Industries оголосила про “перекалібрування” поставок, додають New York Post та Newsweek.
Китай та Індія разом становлять 85% російського нафтового експорту станом на серпень 2025 року. Різке скорочення закупівель створює тиск на російський бюджет, хоча трубопровідні поставки до Китаю тривають, зазначає RFERL. На зустрічі з Сі Трамп планує порушити питання скорочення закупівель російської нафти як частину ширшої торговельної угоди, повідомляють CNBC та AA.
Аналітичний портал AInvest виділяє п’ять ключових перешкод, які блокують мирне врегулювання:
Обмежений вплив Трампа. На відміну від ситуації в Газі, важелі впливу Трампа на Путіна чи Зеленського обмежені. Стратегія санкцій та утримання військової допомоги не принесла результатів.
Максималістські вимоги Москви. Кремль відкидає пропозиції припинення вогню, наполягаючи на територіальних здобутках, включно з анексією Донецької області, пишуть Atlantic Council та Kyiv Independent.
Ризики військової підтримки. Постачання Україні далекобійної зброї, зокрема ракет Tomahawk, може ескалювати конфлікт, зазначає Axios. Україна успішно застосувала британські ракети Storm Shadow проти російського заводу, повідомляють Reuters та Yahoo News.
Експлуатація дипломатії. Росія зловживає зацікавленістю Трампа в особистих зустрічах, щоб затягувати час, додає AInvest.
Небажання йти на компроміси. Зеленський відкидає територіальні поступки, а Росія наполягає на своїх амбіціях, пишуть CNN та Reuters.
Надії на прорив розвіялися 21 жовтня, коли Білий дім скасував зустріч Трампа з Путіним у Будапешті, повідомляє CNN. “Це просто не відчувалося правильним”, — пояснив Трамп, цитує USA Today. Розчарування президента було очевидним після безрезультатної розмови держсекретаря Марко Рубіо з Лавровим, додає CNBC.
Натомість Трамп запровадив санкції проти Росії, які міністр Бессент назвав “останнім шансом” для миру, пишуть Al Jazeera та AInvest.
Європейський Союз зіткнувся з труднощами щодо використання заморожених російських активів на 140 мільярдів євро через юридичні застереження Бельгії, повідомляють RFERL та Al Jazeera. ЄС посилив санкції проти російської енергетики та додав китайські компанії до списку, зазначає BBC.
Україна активно закуповує західну зброю: переговори щодо 25 систем Patriot наближаються до завершення, а Швеція погодилася продати 100–150 винищувачів JAS-39 Gripen, пишуть The Hill та CNN.
Військове партнерство між Росією та КНДР ускладнює ситуацію. Північна Корея відправила понад 10 000 військових для участі в боях проти України, повідомляє Al Jazeera. Кім Чен Ин відкрив музей на честь північнокорейських солдатів у Курській області, зазначає Reuters.
Китай збільшив поставки компонентів для російських безпілотників, повідомляє RFERL. У серпні 2025 року експорт оптоволоконного кабелю та батарей до Росії сягнув 47 мільйонів доларів. Китайські експерти також допомагають розробляти дрони на російських заводах, додає RFERL.
9 жовтня Китай розширив експортний контроль над рідкоземельними елементами, що дає Пекіну контроль над глобальними ланцюгами постачання, пишуть Freshfields та Reuters. Трамп погрожував 100% митами на китайські товари з 1 листопада, якщо обмеження не скасують, зазначає TT News.
Окрім України, Трамп планує обговорити фентаніл, торгівлю, рідкоземельні елементи та Тайвань, повідомляє Times of India. Тайвань уважно стежитиме за переговорами, додає Focus Taiwan.
Аналітики стримані у прогнозах. Хан Шен Лін з The Asia Group вважає зустріч “можливістю з високим ризиком та високою винагородою”. Джош Ліпскі з Atlantic Council зазначає, що Китай навряд чи поступиться контролем над рідкоземельними елементами. Майкл Хасс із CSIS прогнозує продовження “торговельного перемир’я”.
Саміт 30 жовтня може вплинути на війну в Україні, але реальні перспективи невизначені. Трамп намагатиметься переконати Сі тиснути на Путіна через скорочення закупівель нафти, що вже показало ефективність, пише RFERL. Проте геополітичні протиріччя, максималістські вимоги Росії та відмова України від поступок обмежують прогрес. Найімовірнішим результатом буде продовження торговельних консультацій, а не прорив у мирних переговорах, додають CNBC та NPR.
