Друга адміністрація Дональда Трампа демонструє рішучість докорінно змінити зовнішню політику США, а не підтримувати її попередній курс. Спостерігається хаотичність у діях і заявах, яка викликає запитання щодо справжньої мети та логіки цих змін. У статті розглядаються чотири пояснювальні моделі такої поведінки.
Перша інтерпретація вбачає у цьому хаосі стратегію — навмисну спробу дестабілізувати усталені міжнародні орієнтири й створити простір для нових союзів. Друга пояснює дії ідеологічними переконаннями, зокрема ізоляціонізмом і сумнівом у традиційних альянсах. Третя модель фокусується на особистих мотиваціях Трампа, зокрема на його прагненні до уваги та контролю. Четверта вбачає в діях комбінацію некомпетентності та непослідовності. Незалежно від моделі, одну річ зрозуміло вже зараз — нова команда Трампа не має наміру дотримуватись звичних рамок.
