Відставка Федорова, удари по Wildberries і трагедія на Київщині: огляд відео за 25.07.2026

Сьогоднішній огляд відео українських оглядачів майже цілком присвячений двом переплетеним сюжетам. Перший — гостра апаратна й політична криза навколо відставки міністра оборони Михайла Федорова, призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем замість Валерія Сирського та протести молоді в Києві й Львові; Портников, Береза з Бобиренком і Саакяном, Стерненко, Грабський і Бєлковський (у Кисельова) сходяться на тому, що суспільство обурила не так постать, як символіка — обірвана надія на швидші зміни, — але розходяться в оцінці мотивів: від боротьби «війни роботів» проти лобі важких озброєнь до банального перерозподілу оборонних замовлень. Другий наскрізний сюжет — масовані українські удари по Росії: згорілі логістичні хаби Wildberries у Пітері, Ленобласті та Сімферополі й приліт ракети «Фламінго» по заводу «Авітек» у Кірові (Соколова, Стерненко, Казанський, Давидюк), а на економічному тлі — інфляція, ризик осінніх банкрутств і дискусія Романенка з Романчуком про те, що розмови про близький крах РФ передчасні. Третьою хвилею проходить трагедія на Київщині — російський удар по анонсованому в мережі заходу виробників дронів, через що Портников і Береза наголошують: у цій війні немає тилу, а фахівців ВПК не можна «світити». Окремий блок — польсько-українське напруження (Лукьянов, Романенко) з наголосом на російській дезінформації довкола Волині, а також тема бусифікації й свавілля ТЦК (Гончаренко, Адвокат Болтік). Погляди авторів здебільшого збігаються в діагнозі — тиск на РФ треба робити комплексним і системним, — але помітно різняться в тональності: від оптимізму щодо змін до застереження проти «шапкозакидацтва». Нижче — деталізований огляд відео кожного автора за 24–25 липня 2026 року.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:23:51

Яніна Соколова докладно розповідає про масовану нічну атаку дронів і ракет 24 липня, коли українські сили уразили логістичні хаби Wildberries у Санкт-Петербурзі, Ленінградській області, Твері та окупованому Сімферополі, а місцеві знімали палаючі склади й обурювалися бездіяльністю ППО. Ведуча наводить масштаби комплексів («Шушари» понад 100 тис. кв. м, «Уткіна заводь» близько 210 тис. кв. м) і зауважує, що на маркетплейсі відкрито продавали спорядження з позначками «перевірено в СВО», тож удари по логістиці ворога виправдані. Вона іронізує над сльозами російських підприємців, які нібито «не цікавились політикою», і закликає їх виходити на протести проти війни, а не рахувати збитки. Окремо згадуються приліт ракети «Фламінго» по авіазаводу в Кірові та ураження близько 27% АЗС у Бєлгородській області. Соколова наголошує, що на фронті все одно дуже важко, росіяни готуються до мобілізації, і представляє збір коштів для підрозділів техрозвідки. Наприкінці йдеться про можливу підготовку РФ до масованого удару по Україні, поїздку Зеленського до США на зустріч із Трампом, спільне виробництво перехоплювачів для Patriot, а також про невирішену ситуацію навколо Михайла Федорова та протести на його підтримку.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:01:34

Короткий сюжет показує, як російська пропаганда відреагувала на призначення Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ. Пропагандисти на державному ТБ називають його «лютим ворогом», «м’ясником-інструктором» і «бандерівцем», згадуючи його участь у прориві на БМП у Маріуполі 2014 року. Соколова іронічно зауважує, що з вуст російських пропагандистів такі характеристики звучать радше як найвищий комплімент для українського воєначальника. Показано й пропагандиста Сладкова, який уже не глузує з України, а визнає, що сильнішого ворога, ніж українці, у Росії не було за всю історію. Ведуча підсумовує це як «еволюцію російської пропаганди».

Дата публікації: 25.07.2026 | Тривалість відео: 00:02:59

Стерненко розповідає про масовану комбіновану атаку сил оборони України по Росії, унаслідок якої вибухи лунали у Твері, а головною ціллю несподівано стало місто Кіров. Українською ракетою «Фламінго» вранці було уражено завод «Авітек» приблизно за 100 км від кордону — підприємство російського ВПК, пов’язане з авіатехнікою, катапультними кріслами, зенітними ракетами та кооперацією за програмами ЗРК «Тор», ракет Х-101 і Х-59, літаків Су-34 і Су-57. Автор нагадує, що з 2022 року завод перейшов на цілодобовий режим, і саркастично зауважує, що тепер його графік суттєво зміниться. Також згадуються згорілі того дня склади Wildberries у Сімферополі, Пітері та Ленінградській області. Стерненко підкреслює, що росіяни отримують на своїй землі те саме, що несуть в Україну, наводячи приклад ранкового удару російської авіації по Ізюму, зокрема по відділенню «Нової пошти».

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:02:54

Це відео Стерненка присвячене прильоту української ракети «Фламінго» по ще одному оборонному підприємству окупантів — заводу «Авітек» у Кірові. Автор описує масовану нічну атаку, коли вибухи лунали у Твері, а удар зрештою прийшовся по Кірову вранці. Завод пов’язаний із виробництвом авіаційної техніки, катапультних крісел, зенітних ракет і компонентів для ЗРК «Тор», ракет Х-101 та Х-59, літаків Су-34 і Су-57, і з 2022 року працював цілодобово на потреби війни. Стерненко іронізує, що відтепер графік заводу зазнає «корективів», як і робота складів Wildberries у Сімферополі, Пітері й Ленінградській області. Він наголошує, що росіяни отримують на своїй землі те, що самі несуть в Україну, наводячи приклад ранкового удару авіабомбами по Ізюму й відділенню «Нової пошти».

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:16:32

Стерненко розповідає про масовану атаку по Росії, під час якої згоріли логістичні хаби Wildberries у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області, а також про приліт ракети «Фламінго» по заводу «Авітек» у Кірові. Автор іронічно цитує розгублених мешканців Пітера й російських пропагандистів, які видають українські удари за «вигідні Путіну», глузуючи з бездіяльності російського ППО. Він наголошує, що війну розпочала й не хоче припиняти Росія, а провина лежить не лише на Путіні, а й на більшості росіян, які підтримують війну. Стерненко попереджає, що восени окупанти планують мобілізацію, тож Україні треба зупиняти ворога насамперед технологіями, і радіє зміні головнокомандувача на Драпатого. Значну частину випуску присвячено ситуації навколо Михайла Федорова: Зеленський пропонує йому інші посади, зокрема віцепрем’єра, але Федоров відмовляється від усього, крім Міністерства оборони, наголошуючи на своєму плані Airland Economy та потребі подолати корупцію в закупівлях. Автор підтримує вимогу повернути Федорова й закликає виходити на вечірні протести.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:02:59

У цьому відео Стерненко показує, як після українських ударів у росіян настає невелике «прозріння»: вони починають шкодувати про наслідки, нарікати й просити припинити «СВО», хоча самі ні на що не впливають і не хочуть змушувати Путіна зупинити війну. Автор наголошує, що провина лежить на самих росіянах, які схвалюють війну, і цитує коментатора, який лише тепер, у 2026 році, хоче, щоб усе закінчилося, але мовчав у 2014 та 2022 роках. Він прогнозує подальші проблеми для російської енергетики, логістики й пального, а також згадує російські страхи про можливий переворот на кшталт 1917 року. Стерненко переконаний, що Україна може перемогти за умови армійської реформи, і радіє призначенню Драпатого, якого росіяни вважають небезпечним генералом «нового типу». Водночас він попереджає про важкі виклики: блокування Росією експорту через Чорне море, удари по енергетиці взимку та відсутність міністра оборони, якого конче потрібно призначити.

Дата публікації: 25.07.2026 | Тривалість відео: 00:10:02

Автор оглядає низку інцидентів у Польщі за 24 липня. Спершу — матч Ліги Європи в Любліні, де польська поліція застосувала сльозогінний газ проти українських уболівальників «Динамо», коли ті намагалися прорватися до трибуни, на якій греки й поляки вивісили російський прапор. Ведучий пояснює, що це не політична змова, а логіка фанатських ультрас-угруповань: грецький ПАОК давно дружить із фанатами польського «Відзева», а ті мають зв’язки з московським ЦСКА, тож російський прапор дістали навмисно, щоб роздратувати суперника. Далі йдеться про пожежу в студентському гуртожитку в Лодзі, звідки евакуювали близько 50 людей, і про дві протипіхотні міни, знайдені біля торгового центру в Єленій-Гурі, через що евакуювали 160 осіб. Автор іронізує, що польські праві активісти одразу без доказів звинуватили українців, тоді як поліція за записами камер затримала місцевого рецидивіста без українського паспорта. Головна думка: більшу загрозу для Польщі становить не «українська диверсія», а побутова дурість окремих громадян у поєднанні з передвиборчою політичною істерією.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:13:00

Ведучий розповідає про свіжі події у Варшаві та інших містах Польщі. Вранці на вулиці Краснобродській спалахнула автомайстерня, а за нею й автосалон площею близько 3500 кв. м; гасили 45 розрахунків, постраждалих немає, але праворадикали одразу без експертизи звинуватили в підпалі українців. Другий сюжет — про євродепутата Гжегожа Брауна, який звернувся до президента Навроцького із заявою, що поляків нібито переслідують і відправляють на смерть в Україні, хоча підтверджень цьому не знайшли. Автор наголошує на суперечності Брауна, який раніше казав, що ухилятися від військового обов’язку — злочин, а тепер обурюється, що поляків в Україні залучають до захисту країни. Третій сюжет — про ультраправі «громадянські патрулі», які вирішили влаштувати контрдемонстрацію проти скромної жіночої мусульманської конференції у Варшаві, але переплутали дату й адресу. Ведучий підсумовує, що такі рухи через брак реальних ворогів вигадують загрози й переслідують жінок і мігрантів.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:11:38

Адвокат Болтік розбирає відео, де жінку-водійку на дорозі зупиняють люди у формі й вимагають представитися. Поліцейський називає причиною зупинки якесь «відпрацювання по ухилянтах», але адвокат пояснює, що такого поняття, як «ухилянт», у законодавстві немає, а «відпрацювання» не входить до 11 законних підстав для зупинки транспортного засобу. Жінка тримається впевнено, вимагає назвати законну підставу, показати жетон і спілкуватися українською, а також вказує, що працівник не представляється, порушуючи статтю 18 Закону про Нацполіцію. Болтік наголошує, що ненадання посади й прізвища — це підстава для дисциплінарної відповідальності, а незаконна зупинка тягне за собою наслідки. Врешті працівники так і не назвали законної причини й поїхали, а адвокат хвалить жінку за грамотні дії й нагадує про статтю 19 Конституції.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:02:58

Адвокат Болтік показує коротке, але обнадійливе відео з Дніпра, де патрульний поліцейський діє чітко за законом. Транспортний засіб намагалися зупинити не поліцейські, а представники ТЦК у балаклавах, а поліцейський натомість вимагає прибрати автомобіль, припаркований із порушенням ПДР. На вимоги людей у балаклаві він відповідає, що нікого не зупиняв і не зобов’язаний виконувати їхні накази. Болтік коментує це через призму статті 19 Конституції та Закону про Нацполіцію, підкреслюючи, що представники влади мають діяти лише в межах закону та не виконувати явно незаконні накази. Він звертається до цього поліцейського, обіцяючи юридичну підтримку, якщо на нього тиснутиме керівництво.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:14:27

Денис Казанський показує хвилю відео, у яких російські підприємці-селери маркетплейсу Wildberries скаржаться й плачуть через пожежі на складах у різних містах Росії — Санкт-Петербурзі, Краснодарі, Електросталі, Невинномиську. Автор пояснює, що це українська відповідь на російські удари по цивільних об’єктах і відділеннях «Нової пошти», і тепер бізнесмени раптово починають втрачати товари, гроші й опинятися на межі банкрутства. Він наголошує на лицемірстві цих людей: коли російська армія роками нищила українські міста, вони не записували жодних відео проти війни, а засмутилися лише тоді, коли постраждало їхнє власне майно. У роликах підприємці благають передплатників купувати товар, поки він не згорів, і дедалі частіше починають казати, що «СВО» пора закінчувати. Казанський підкреслює, що частина з них нарешті прямо визнає: їх розорює Путін і розв’язана ним війна, і закликає росіян виступати проти війни.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:00:46

Марк Фейгін пояснює, що в Росії й далі не розуміють української логіки, зокрема реакції на кадрові рішення. Він наводить приклад, як після відставки Федорова російські пабліки радісно вирішили, що тепер припиняться удари по території РФ і нафтопереробці. Причина такого мислення в тому, що росіяни звикли пов’язувати сучасні технології та дрони з однією конкретною людиною, вважаючи, що саме Федоров стояв за цими розробками. Фейгін підкреслює, що це помилкове спрощення, яке показує нерозуміння того, як насправді працює українська система.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:01:22

Ведучий занепокоєний, що Європа досі неадекватно оцінює перспективу нападу Росії на країни Балтії. Марк Фейгін натомість скептичний щодо того, чи захоче й чи зможе Путін здійснити таку агресію, бо зараз у нього немає для цього ресурсів. Він розповідає, що півтора місяця тому побував в Естонії, зокрема в Нарві за 150 метрів від російського кордону, і ситуація там цілком спокійна, концентрації сил немає. Водночас Фейгін зауважує, що відстані невеликі: Івангород лише за кількадесят кілометрів від Петербурга. Він також відвідав Сувалківський коридор і кордон Калінінградської області й поки не бачить ознак того, що Москва здатна захопити цей коридор між Білоруссю та Калінінградом.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:01:05

Марк Фейгін пояснює, що найбільшою загрозою для російської економіки зараз є інфляція, яка зростає через збільшення витрат. Він наголошує, що військові витрати не є інвестиціями чи вкладеннями у виробництво і не дають зворотного ефекту, тобто гроші фактично «кидають у топку». Стабільність режиму, за його словами, тримається саме на фінансовому рівні, який забезпечує ліберальна частина економістів в уряді. Варто цю рівновагу похитнути, як усе полетить шкереберть через галопуючу інфляцію та можливе вилучення коштів вкладників із банків. Саме такий сценарій Фейгін вважає очікуваним наступним етапом.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:00:58

Марк Фейгін вважає, що Путіна зовсім не турбують людські втрати від війни та мобілізації, бо він мислить категоріями доручень уряду, а не долями людей. На його думку, мобілізація згубна не лише для економіки, а й сама по собі безкорисна, якщо не супроводжується продуманими діями. Просте збільшення кількості людей на фронті не робить їх краще підготовленими чи вправнішими. Це, за словами Фейгіна, лише кількісне нарощування «біомаси», традиційне для Росії воювання не вмінням, а числом — той самий «м’ясний штурм», лише в збільшеному масштабі.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:07:30

Олексій Гончаренко критикує владу за те, що «зелена команда» ділить крісла, тоді як на вулицях українських міст вирує насильство під час бусифікації, про яке майже ніхто не говорить. Він наводить низку жахливих випадків: в Одесі під час затримання газом облили 12-річну дівчинку з собакою, що спричинило хімічний опік очей; на Хмельниччині 61-річного чоловіка прикували кайданками до авто й застосували газ; у Луцьку роздягненого чоловіка тягнули з двору. Ще один інцидент стався в Сумах із завідувачем стоматологічного відділення, довкола затримання якого поліція і ТЦК звинувачують одне одного. Гончаренко наголошує, що йому байдужі прізвища кандидатів у міністри оборони, бо ситуація з бусифікацією не покращується, і він готовий проголосувати за будь-кого з реальною програмою: ліквідація системи ТЦК, цивільні центри рекрутингу, чіткі терміни служби та гідне грошове забезпечення. Його турбують реальні проблеми — захист Чорного моря, аграрного експорту й неба над містами, а не боротьба за посади.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 01:06:37

Портников аналізує трагедію під Києвом, коли російський удар по заходу для виробників безпілотників забрав життя щонайменше 10 людей і поранив близько сотні. На його думку, причина — психологія «відсутності війни в тилу»: приватні виробники озброєнь організовують заходи й навіть рекламують їх у мережі, забуваючи, що ворог уважно стежить за ВПК. Щодо кризи навколо відставки Федорова оглядач наголошує: справа не так у самій постаті, як у символіці — його призначення збіглося з ударами по РФ і дало суспільству надію на швидший кінець війни, а невмотивоване звільнення цю надію обвалило й спричинило протест. Він вважає, що в Зеленського немає хорошого виходу: повернути Федорова — показати слабкість під тиском, не повернути — підірвати довіру власної молодої бази. Окрему увагу Портников приділяє ударам по складах Wildberries, називаючи мережу ключовим механізмом обходу санкцій, руйнування якого може бути не менш болючим для РФ, ніж удари по НПЗ. Він переконаний, що Путін тягне час і чекає розв’язки близькосхідної кризи, а реальний переговорний процес поки що сумнівний, бо Трамп має обмежені важелі тиску.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:53:55

Полковник Сергій Грабський коментує зміну головнокомандувача ЗСУ, підкреслюючи, що заміна Сирського на Драпатого не означає миттєвого перелому, і не варто творити з нового командувача «месію». Він тлумачить конфлікт як збереження демократичних принципів в Україні, де громадянське суспільство здатне наполягти на своєму виборі, і радіє високій частці молоді серед протестувальників. Грабський високо оцінює досвід Сирського, який роками вів операції з хронічним дефіцитом ресурсів, і вважає, що стратегічно Путін програв ще в боях під Авдіївкою, Покровськом і Костянтинівкою. Він розрізняє тактичні й оперативні успіхи: росіяни здатні «продавити» руїни ціною величезних втрат, але жодної глибокої прорахованої операції не провели. Аналітик пояснює «відкладений ефект» ударів по НПЗ: одразу вони не позначаються, але за місяць-півтора через нормування пального армія втрачає здатність до масштабних операцій. Насамкінець він доводить критичну цінність навчання українських військових за стандартами НАТО — ощадливе ставлення до ресурсів і делегування повноважень сержантам дали Україні перевагу.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:15:18

Станіслав Бєлковський, свідомо утримуючись від оцінок внутрішньоукраїнських справ, констатує фактичний бік конфлікту навколо відставки: на боці Федорова була підтримка не лише активної частини суспільства, а й міжнародних партнерів — європейців, які бачили в ньому шлях до мінімізації корупції, та американських техномагнатів, разом з якими він розбудував нову технологічну платформу війни. Він нагадує, що саме Федоров домігся відключення Starlink для армії РФ. Аналітик пояснює апаратний зміст конфлікту: головнокомандувач завжди замикався на президента й де-факто не підпорядковувався міністру оборони, тож спроба Федорова поширити компетенцію на ставку зустріла опір. За Бєлковським, це також боротьба двох концепцій ведення війни — традиційних важких озброєнь проти війни роботів і штучного інтелекту. Він зазначає, що Сирський залишається суто військовою фігурою, яка влаштовує Зеленського, тоді як Залужний перетворився на політичного конкурента. Окремо аналітик розмірковує про можливу часткову мобілізацію в РФ, яку Путін відкладатиме, і про швидку зміну поколінь дронів, коли немає сенсу виробляти мільйон одиниць «на 10 років уперед».

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:14:32

Економіст Ігор Ліпсіц пояснює, чому картина світу російського президента спотворена: на вершині влади інформаційне поле звужується, а підлеглі фільтрують негатив, тож Путін отримує дозовану й прикрашену інформацію. Він констатує, що «кошик щастя» російського керівництва майже спорожнів — інфляція зростає, і ЦБ невдовзі зупинить зниження ключової ставки. Ліпсіц описує аномалію: попри стабільну ставку банки підвищують ставки за депозитами, бо люди масово забирають гроші (близько мільярда рублів на день), і це неминуче здорожчує кредити й товари. Він наголошує, що військове виробництво не додає реальної вартості — танки й снаряди швидко згоряють, а виплачені зарплати за скорочення цивільної економіки створюють розрив між грошовою й товарною масою, тобто інфляцію. Ситуацію погіршує засекречування статистики: Мінфін закрив бюджетні дані, тож економісти працюють з РФ як із «чорною скринькою», а реальна інфляція, за опитуваннями, коливається в районі 14–15%. Ліпсіц розшифровує заяву Шохіна про осінню хвилю банкрутств як обережне попередження про майбутні масові звільнення, адже збиткові підприємства нікому брати, і тисячі людей залишаться без засобів до існування.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:00:58

Портников доводить, що у Дональда Трампа фактично немає дієвих інструментів, аби змусити Путіна завершити війну. Більшість санкційних важелів США вже вичерпані, а ті, що лишилися, суттєво не вплинуть на позицію Кремля. Після операції з ядерного роззброєння Ірану можливості американського президента ще зменшилися, адже тепер Вашингтон може бути зацікавлений у нафтовому балансі. Це веде не до посилення, а радше до послаблення санкцій проти Росії й дає Путіну додаткові гроші на бюджет, заточений під війну.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:08:22

Портников коментує російський балістичний удар по Київщині, де під час заходу оборонників загинули люди й десятки дістали поранення. Найтривожніше, що анонс цієї події для військово-промислового комплексу був у відкритому доступі — ворогу навіть не знадобилася агентура, достатньо було моніторити інтернет. Портников проводить паралель із подібними трагедіями раніше й наголошує, що на 12-й рік конфлікту в Україні досі не усвідомлюють: у цій війні немає тилу. Він підкреслює, що найцінніше — це спеціалісти оборонної сфери, яких у кожній країні небагато, і саме їх треба берегти. Автор закликає до суспільної й державної «гігієни»: заходи, пов’язані зі зброєю та фахівцями ВПК, не можна афішувати чи анонсувати заздалегідь, бо російська агентура нікуди не поділася.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:32:01

У великому інтерв’ю Портников розбирає заміну Сирського на Драпатого та протести, що тривають у Києві й Львові. Він критикує брак реальної демократії: замість роботи інституцій, парламенту й консультацій з опозицією все зводиться до стосунків суспільства з першою особою, що нагадує йому віче й князя за часів Русі. Портников пояснює кадровий голод Зеленського тим, що президент прийшов не з політичного середовища, а з телешоу, тож коло людей, яким він може довіряти, дуже вузьке — звідси чотири міністри оборони за час війни. Він вважає помилкою знімати Федорова на піку його популярності, адже це відбирає в людей надію. Щодо переговорів Портников категоричний: без припинення вогню будь-який процес — це вистава, покликана протягнути час до президентських виборів у США, і завдання України — зірвати цей план ударами по російській інфраструктурі, НПЗ і ВПК. Він також звертає увагу на подвійні стандарти частини суспільства, яке емоційно реагує на Газу, але мовчить про російські удари по Києву.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:01:13

Портников радить забути про дипломатичне вирішення війни на найближчий період. На його думку, повернутися до розмов про перемовини можна буде лише тоді, коли Україні вдасться реально погіршити економічну ситуацію в Росії — до стану, коли в Кремля елементарно не буде грошей на продовження війни. Він наголошує, що перемовини під час бойових дій — це не перемовини, а затягування часу. Поки Росія має економічний і демографічний потенціал, війна триватиме стільки, скільки Путіну вистачить сил.

Дата публікації: 25.07.2026 | Тривалість відео: 00:10:10

Береза б’є на сполох через російські систематичні удари реактивними шахедами по мережах АЗС і штучну паливну кризу, яку Кремль намагається створити у відповідь на українські удари. Головна проблема, за словами військових, не в браку зенітних дронів, а в нестачі пілотів, які мали б збивати шахеди. Береза протиставляє це системній роботі Росії: посилаючись на Le Monde, він розповідає, як Кремль зобов’язав виші спрямовувати частину студентів на військову службу, проводить «уроки мужності» й турніри з безпілотників, обіцяючи молоді кар’єру, зарплати й службу «подалі від фронту». За його підрахунками, квоти можуть дати Росії десятки тисяч операторів дронів. Він критикує пасивну позицію України, яка не готує пілотів зі старших призовників і не пропонує пільг, і закликає змінити концепцію та чесно налаштовувати молодь на майбутню службу, наголошуючи, що влада реагує лише на суспільний тиск у соцмережах.

Дата публікації: 25.07.2026 | Тривалість відео: 00:10:12

Береза емоційно реагує на удар балістики по виставці зброї на Київщині, де загинуло багато людей. Його обурює, що захід із дронами й антибалістичними пристроями проводили в зоні підльоту балістики, з анонсом та онлайн-реєстрацією в інтернеті, чим фактично повідомили росіянам місце й час. Особливу увагу він приділяє реакції радника президента “Флеша”, який спершу похвалився повідомленням, що з ним і командою «все ок», а потім визнав, що сам не поїхав через ризики — але інших не попередив і не спробував відмовити організаторів. Береза дорікає, що Флеш, маючи доступ до президента, міг звернути його увагу на небезпеку й урятувати життя. Далі він переходить до ширшої критики влади за, як він вважає, порушення Конституції та мовчання Конституційного суду, а також глузує із заяв радників ОП про «фінальний раунд» і швидке завершення війни.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:58:49

Береза й політолог Олег Саакян обговорюють трагедію на Київщині та політичну кризу. Саакян пояснює, чому Росія б’є саме по «мілітарних» заходах: це дає їй публічне виправдання, тоді як удар по протесту чи концерту викликав би лише гнів проти Кремля, тож основна відповідальність за виставку лягає на організаторів, які проігнорували очевидні ризики. Обидва наголошують на потребі покарати винних і виробити протоколи безпеки замість радянської показухи із «заборонити все». Щодо протестів Саакян доводить, що люди виходять не за Федорова особисто, а за ідею прогресу проти регресу, і доля протесту залежить від кроків Драпатого та поведінки самого Федорова, який ризикує «здутися», зациклившись лише на посаді. Він застерігає, що частина генералітету може саботувати Драпатого, аби повернути Сирського. У міжнародній частині Саакян наголошує, що заяви про швидкий мир — це переважно комунікація на внутрішнього й американського споживача, бо Росія розуміє лише силу і не сяде за стіл, поки їй не стане по-справжньому боляче.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:10:41

Береза будує відео на релігійно-історичній паралелі. Він розповідає про Дев’яте Ава — трагічну дату єврейського календаря, коли в різні роки сталися руйнування Першого і Другого храмів та поразка повстання Бар-Кохби, після чого єврейський народ був вигнаний зі своєї держави. Ключова думка: єврейська традиція шукає причини катастрофи не у зовнішньому ворогові, а всередині власного суспільства — у беззаконні, корупції та злочинах влади, про які попереджали пророки, але яких не почули. Береза прямо переносить цю аналогію на Україну: у 2019 році людей попереджали про наслідки такого вибору влади, про небезпеку відмови від підготовки до великої війни. Він згадує зруйновану ракетну програму та ігнорування розвідданих про вторгнення й закликає робити висновки, чути попередження до катастрофи й не перекладати всю провину лише на зовнішнього ворога, коли власна безпечність і корупція наближають біду.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 01:06:24

Береза з політтехнологом Віктором Бобиренком розбирають глибинні причини кризи. Бобиренко висуває версію, що справжня причина зняття Федорова — не політичні амбіції, а те, що частина бенефіціарів оборонних замовлень стала отримувати менші прибутки після того, як Федоров посилив конкуренцію серед виробників дронів; аби прибрати його, Зеленському «продали» тезу про загрозу владі. Щодо протестів Бобиренко вважає, що вони вийшли на плато, але команда Федорова осідлала хвилю й підживлюватиме її через соцмережі, орієнтуючись на молоду ліберальну аудиторію; Береза додає, що для молоді протест трансформувався із «за Федорова» у «проти свавілля». Гість застерігає, що Зеленський може розіграти внесення кандидатури Федорова так, щоб парламент її «не пропустив». Значну частину ефіру присвячено армії: обидва критикують Сирського як інтригана, залишеного «смотрящим» при Драпатому, і наголошують на принципі єдиноначальності. У міжнародному блоці Бобиренко аналізує, чи вийде Путін із війни: попри катастрофічний стан економіки й високу частку росіян за припинення «СВО», рішення залежить лише від Путіна, а ключовою точкою стане початок вересня перед російськими виборами.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:11:14

Микола Давидюк починає з трагічного удару по Київській області, де загинула велика кількість інженерів і військових спеціалістів, і різко критикує організаторів заходу за те, що зібрали найкращих фахівців у відкритому просторі без гарантій безпеки. Він наголошує, що російська агентура активно працює, тому такі халатні помилки коштують життів незамінних спеціалістів. Далі він переказує слова Пєскова про те, що Кремль чекає нових ідей від США і хоче скористатися розбіжностями в американському баченні завершення війни. Давидюк обережно ставиться до наміру Польщі виробляти ракети Patriot, побоюючись, що поляки можуть зрештою не передати зброю Україні, і пропонує розглянути інших партнерів. Він відзначає позитивну новину: вперше ВМС України отримали право керувати силами НАТО на воді під час навчань Sea Breeze. Щодо заяв Ілона Маска про необхідність компромісів Давидюк стверджує, що офіційні джерела подають його слова м’якше, і підсумовує, що поки Маск говорить, Україна діє, знищуючи російську нафтогазову систему, логістику та виробництво зброї.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:11:05

Микола Давидюк розповідає, що росіяни перестають радіти Путіну, бо війна почала торкатися кожного з них через удари по логістичних складах, включно з Wildberries та Ozon, що зривають інтернет-замовлення й доставку посилок. Він наводить дані The Economist, за якими рейтинги Путіна й уряду впали, а частка тих, хто вважає, що країна рухається у правильному напрямку, скоротилася більш ніж удвічі. Давидюк перелічує успішні прильоти: по підприємству «Авітек» у Кірові, по Ozon у Сімферополі та по петербурзькому Wildberries. Він цитує відставного міністра оборони США Марка Еспера, який назвав українську армію найсильнішою й найтехнологічнішою в Європі, наголосивши, що навіть НАТО має вчитися українського досвіду. Давидюк повідомляє, що Росія все більше схиляється до Китаю, і це одна з тем, яку Україна має підняти на зустрічі з Трампом наприкінці липня, а також згадує про новий пакет санкцій США, який підтримують понад 60 сенаторів.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:02:18

У короткому фрагменті йдеться про те, що в Путіна лишається обмежений набір інструментів тиску. Згадуються удари по містах як спосіб показати, що він досі «у грі», а також ядерні погрози, які радше є блефом для залякування Заходу. Окремо звучить ідея, що Кремль намагатиметься використати ескалацію як важіль, аби змусити Європу обмежити підтримку України. Матеріал уривчастий, тож деталі подано лише пунктирно.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:07:55

Гість пояснює, що російська економіка — це не звичайний ринок, а система, вибудувана під «банду Кремля» (ФСБ, РПЦ, ОПГ), яка перебуває поза законами й податками і є головним вигодонабувачем війни. Путін та його ядро реально заробляють на війні, тому їм немає сенсу зупинятися: ціна у вигляді людських втрат для них нічого не важить. Він показує, як економіка централізується — дрібні гравці на маркетплейсах, у сільському господарстві та металургії відпадають, а маржа концентрується у вузького кола наближених. Ключова теза: щоб зруйнувати систему, треба не лише бити по НПЗ чи енергетиці, а зробити так, аби війна «прийшла в кожен дім, кишеню й храм» і викликала невдоволення людей, як у 1917 році. Автори наголошують, що маркетплейси, зерно, залізниця й фінанси — несучі конструкції, тож треба шукати сукупність «вузьких горлечок», де система порветься.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:02:28

Короткий фрагмент протиставляє реакцію Росії та України на удари. Автор припускає, що російське суспільство психологічно не витримає того тиску, під яким Україна живе роками. Він зауважує, що з появою балістики та нових засобів ураження настане інший етап. Головна думка: в Україні удари згуртовували людей і зміцнювали стійкість, а в Росії ефект може бути протилежним.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:17:05

Історик пояснює, що до середини XIX століття Київ був радше містом польської культури, і саме для витіснення цього впливу Російська імперія засновувала університети, підкреслюючи «руську» тяглість і козацький дух. Значну увагу приділено чорносотенному руху, головним центром якого на українських землях були Київ і особливо Волинь, де рух мав масову селянську підтримку й експлуатував антипольські настрої. Автор звертає увагу на парадокс: українські діячі в Російській імперії лишалися лояльними, тоді як на західноукраїнських землях протистояння з поляками було значно гострішим. Він проводить паралель між польсько-українським протистоянням у Галичині та ізраїльсько-палестинським конфліктом: українці були більшістю краю, але поляки й польськомовні євреї домінували в містах. Окремо йдеться про низку «пацифікацій» 1919–1924 років, які озлоблювали українців, що почувалися упослідженою більшістю, і сприяли появі УВО на чолі з Коновальцем.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:02:29

У фрагменті обговорюють умови «виграного миру». Головна ідея: Росія має опинитися поза європейською конструкцією безпеки й позбутися можливості шантажувати сусідів, зокрема через ядерний фактор. Друга умова — рівна безпека, за якої Україна стане членом НАТО й матиме реальні гарантії. Автор також торкається дискусій про готовність захищати союзників у Балтії через умовний «коридор». Текст уривчастий, тому аргументацію подано фрагментарно.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:01:44

Гість заперечує тезу, що підірвати військовий бюджет РФ можна, лише бомблячи порти, нафтопроводи й НПЗ. Він аргументує це масштабом: нафтогазові надходження дають близько 100 млрд доларів, але загальні доходи бюджету значно більші, тож один сектор не обвалить усю економіку. На його думку, потрібен комплексний підхід — банки, транспорт, промисловість, логістика, опт і роздріб. Як приклад системності він наводить дії росіян: вони б’ють по портах і локомотивах, бо ті везуть зерно, і, ймовірно, невдовзі почнуть бити по елеваторах, щоб заблокувати експорт.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:00:44

Короткий фрагмент про звуження фінансового ядра путінської системи. Кількість мільярдерів може зменшитися вдвічі, але ті, хто лишиться, стануть ще більшими за рахунок поглинання активів «прибраних». Наводиться логіка: давній мільярдер може стати «непотрібним», і його активи просто заберуть, як це було раніше. Автор прогнозує, що зрештою лишиться вузьке сімейне ядро з приблизно 10–15 осіб, і саме з цими людьми, за його словами, важливо працювати.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:07:20

Романчук детально розкладає, скільки насправді Росія витрачає на війну, і доводить, що офіційні цифри применшені. За його підрахунками, з урахуванням закритої частини бюджету реальні витрати сягають близько 388 млрд доларів у 2025 році (майже 15% ВВП) проти 317 млрд у 2024-му. Він показує, хто зацікавлений у продовженні війни: облігації федеральної позики з дохідністю 16% річних за низької офіційної інфляції дають величезний реальний прибуток структурам, наближеним до Кремля, — банкірам, які фактично кредитують війну самі собі. Понад 90% цих облігацій номіновані в рублях, що дає змогу через інфляційний податок вилучати кошти в населення. На депозитах населення лежить майже трильйон доларів в еквіваленті, і саме ці вклади стануть першою жертвою, щойно Путіну знадобиться змінити модель.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:02:03

Короткий фрагмент відповідає глядачеві, який вважав, що зупинити війну можна лише знищенням військових виробництв, а не маркетплейсів. Автори заперечують: усе взаємопов’язано, і росіяни б’ють по торгових центрах саме заради створення невдоволення населення. Головна теза — треба зробити так, щоб війна «прийшла в кожен дім, кишеню, душу й храм», бо люди вийдуть не за 20% інфляції, а за справедливість і мораль. Маркетплейси, НПЗ, зерно, залізниця й фінанси названо несучими конструкціями системи.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:06:39

Романенко й Романчук закликають не займатися самообманом щодо російської економіки, бо навіть за можливого колапсу Україна має бути готова використати ці процеси. Спираючись на дані МВФ, Світового банку та ЦБ РФ, Романчук показує, що за час війни ВВП Росії зріс приблизно на 41% порівняно з 2021 роком, а за паритетом купівельної спроможності сягає рівня високодохідної країни. Головний висновок: розмови про близький дефолт і «економіку в клаптях» не відповідають дійсності, бо Росія використала середньострокову перспективу для покращення показників. Він критикує тих, хто роками обіцяє, що «санкції з пекла» ось-ось обвалять РФ, і застерігає, що ця «шапкозакидацька» настанова небезпечна, адже віра у швидкий крах Росії підриває стимул інвестувати десятки мільярдів в українську оборонку, тоді як війна має виключно військове рішення.

Дата публікації: 24.07.2026 | Тривалість відео: 00:10:56

Романенко відкриває розмову про історичне коріння польсько-українського напруження, приводом для якої стала свіжа звістка про черговий напад на дітей українського походження в Польщі. Він наголошує, що українська держава має припинити мовчати, ставити конкретні запитання канцелярії президента й уряду Польщі та відстежувати акаунти, з яких розпалюється ворожнеча, бо в цьому активно беруть участь росіяни. Історик описує власний досвід: після поста про єдність Польщі та України на нього набігли сотні ботів із польськомовними коментарями зі старих акаунтів. Наводиться приклад, як певну провокативну тему запустили з московських і білоруських пабліків, а за кілька днів її підхопили польські політики з «Конфедерації». Обидва співрозмовники підкреслюють, що росіяни системно розганяють тему Волинської трагедії ще від часів «Партії регіонів». Романенко застерігає про «фашизацію» польської політики, де українців роблять «іншим», але водночас засуджує будь-які крайнощі — і жорстокість на Волині, і хейт щодо російськомовних усередині України.