Стефанішина, антибалістика і удари по НПЗ: огляд відео за 06.08.2026

Цей огляд відео українських YouTube-каналів за 6 серпня 2026 року фіксує добу, у якій оглядачі говорили фактично про чотири теми водночас, і всі чотири зійшлися в одну картину слабкості державного управління.

Тема номер один — підозра НАБУ і САП колишній посолці України у США Ользі Стефанішиній: про неї говорили Яніна Соколова, Цензор.НЕТ, Борислав Береза, Олексій Гончаренко й Микола Давидюк, причому ключовим у справі більшість авторів вважає не майно на 13,9 млн грн, а оприлюднене прокурором листування про вплив на конкурси в НАБУ та НАЗК.

Друга тема — повітряна: скорочення постачання ракет-перехоплювачів утричі, розгортання на заході Росії ракетного підрозділу КНДР із балістикою КН-23 і КН-24, і питання, чи взагалі реально знищувати мобільні пускові установки, на яке Сергій Стерненко й радник президента «Флеш» дають протилежні відповіді.

Третя — українські удари в глибину: Ярославський НПЗ «Славнєфть-ЯНОС», логістика Wildberries, підриви й розстріли російських виробників дронів, засекречений похорон генерал-лейтенанта Єрусалімова після вибуху в московському ресторані.

Четверта — кадрова: Віталій Портников розбирає заяву Михайла Федорова про готовність повернутися до 18 серпня, а сам Федоров у інтерв’ю своєму ж раднику Стерненку вперше після відставки викладає свій план війни і говорить про інформаційну кампанію проти себе.

Погляди помітно розходяться в оцінці стійкості Росії: гості Євгена Кисельова та Юрія Романенка прогнозують швидкий обвал і новий цикл розпаду, тоді як Портников називає прогнози про фрагментацію Росії видаванням бажаного за дійсне.

Розходяться автори й щодо НАТО: Береза розбирає, як цитату Валерія Залужного про безперспективність Альянсу приписали йому помилково, а Портников наполягає, що альтернативи західній парасольці взагалі немає.

Окремим сюжетом доби став фронтовий блок Юрія Романенка — серія розмов з офіцером ЗСУ Дмитром Глущенком про штабну культуру «тримайте позиції», яка різко контрастує з офіційною риторикою. Адвокат Болтик тримає правову лінію: поліція перевіряє документи посеред тривоги й на місці прильоту, не маючи доказової бази для зупинок. Денис Лукьянов виводить огляд за межі війни — до хвилі звільнень «білих комірців» у Польщі.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:22:11

Яніна Соколова відкриває випуск наслідками українських ударів по логістиці Wildberries: за оцінками медіа, компанії може знадобитися 1,3 трильйона рублів на відновлення після знищення щонайменше восьми логістичних хабів, склад під Алексином у Тульській області горів усю ніч, а російські продавці скаржаться, що компенсацій не буде. Далі йдеться про удар дронів по Ярославському НПЗ «Славнєфть-ЯНОС» — за словами ведучої, це щонайменше шоста результативна атака на завод з початку 2026 року; підприємство назване п’ятим за розміром у Росії та ключовим постачальником пального для Москви. Соколова також повідомляє про вибух під Єкатеринбургом, у якому загинув водій-охоронець, а керівник дронової компанії потрапив у реанімацію, і про засекречений похорон у Москві генерал-лейтенанта Ігоря Єрусалімова. Значний блок присвячено повітряним загрозам: за даними ГУР, КНДР розгортає на заході Росії ракетний підрозділ і вже передала чергову партію ракет КН-23 та КН-24 разом із персоналом. Зеленський заявив, що пускові установки знищуватимуть, однак радник президента Сергій «Флеш» Безкрестнов пояснює, чому це майже нереально: «Іскандери» мобільні й постійно маневрують, а виробництво балістики укрите під землею; окремо президент повідомив, що постачання перехоплювачів скоротилося втричі порівняно з 2025 роком. У корупційному блоці ведуча розповідає про підозру екскомандувачу логістики Повітряних сил, про родинні зв’язки директора ДБР та про суд над Ольгою Стефанішиною, якій призначили 6 млн грн застави. Наприкінці Соколова критично оцінює приїзд до Києва російського музиканта Макса Покровського, нагадуючи про його концерти в окупованому Криму, і формулює власну позицію щодо колективної відповідальності росіян.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:16:44

Марина Данилюк-Ярмолаєва розбирає справу Ольги Стефанішиної — колишньої посолки України у США, міністерки юстиції та віцепрем’єрки з євроінтеграції. За версією НАБУ і САП, їй інкримінують незаконне збагачення на 13,9 млн грн і декларування недостовірної інформації: дві квартири в столичному ЖК вартістю близько 11 млн грн були записані на подругу, ще одна — на матір, паркомісце та нежитлові приміщення — на батька, а Mercedes-Benz — на підлеглого, тоді як офіційні доходи з 2024 до середини 2025 року становили близько 3,7 млн грн. Ведуча зауважує, що Стефанішина написала заяву про звільнення з посади посла, а наступного дня їй обрали запобіжний захід — 6 млн грн застави, яких, за її словами, у неї немає. Ключовою частиною випуску Данилюк-Ярмолаєва вважає не майно, а оприлюднене прокурорами САП листування, яке, за її словами, документує технологію втручання в конкурси: у 2022 році, під час боїв на Харківщині та за Херсон, Стефанішина напряму вказувала голові конкурсної комісії, які кандидати за номерами мають перемогти на конкурсі на директора НАБУ, і давала вказівки занижувати бали неугодним. Серед фаворитів називають Людмилу Сугак і Павла Кириленка — колишнього очільника Донецької ВЦА, який згодом сам став фігурантом справи НАБУ. Ведуча підсумовує, що якби така людина очолила НАБУ, суспільство навряд чи побачило б розслідування про «плівки Міндіча» та схеми в Міненерго, і пов’язує цей кейс із вимогами Єврокомісії щодо конкурсів на генпрокурора й реформи ДБР, від яких залежить рух України до ЄС.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 01:40:50

Гостем подкасту Сергія Стерненка став його колишній керівник та вже екс-міністр оборони Михайло Федоров — це його перша велика розмова після відставки, на тлі протестів, які тривають понад три тижні в різних містах із вимогою його повернення. Федоров дякує протестувальникам, але свідомо не виходить на вулиці, щоб його присутність не читалася як політичний крок, і наголошує: країна фактично залишилася без повноважного міністра оборони, тож після повернення парламенту з канікул (орієнтовно 17–18 серпня) Рада мусить призначити міністра. Значну частину розмови займає інформаційна кампанія проти нього в анонімних Telegram-каналах: Федоров вважає, що такі публікації хтось прикриває, що канали перекуповують за кеш чи криптовалюту, і що це справа для правоохоронців. Він докладно описує свій план війни під умовною назвою Airland Economy із трьома складовими — небо, земля, економіка — і додає четверту опору: боротьбу з корупцією. У «небесному» блоці йдеться про дефіцит протиракет до Patriot, про програму, у межах якої європейські країни складаються на закупівлю PAC-2/PAC-3 у США, і про епізод на «Рамштайні», коли українська делегація буквально по дві-три ракети випрошувала в окремих міністрів оборони; окремо Федоров підтверджує, що спілкувався з Ілоном Маском, а ключовою відповіддю на балістику називає удари по самих пускових, зокрема власною балістичною ракетою, тестування якої, за його словами, відбулося в день його звільнення. По «землі» йдеться про масштабування корпусної реформи, базовий мінімум забезпечення дронами, роботизацію та сенсоризацію фронту; по економіці — про подальші удари по НПЗ і здешевлення далекобійних засобів на 30–50% через тендери. Відповідаючи глядачам, він говорить про потрібну другу фазу реформи мобілізації, визнає власну помилку — брак публічної комунікації після першого етапу армійської реформи — і радить стежити, чи відбудуться подальші відкриті тендери на FPV та 155-мм снаряди, бо це буде індикатором, чи згортають реформу закупівель.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:02:57

Стерненко починає з того, що російська балістична атака на Київ стала найбільшим ударом по українському бізнесу за час повномасштабної війни: під удар потрапили суто цивільні логістичні центри, склади та виробництва — серед постраждалих він називає Novus, «Нову пошту», «Розетку», «Епіцентр», Intertop і Toyota. Далі йдеться про адміністратора проросійського Telegram-каналу Володимира Ткачука, який радів цьому обстрілу, а 5 серпня був підірваний у власному автомобілі: водій загинув, сам Ткачук у важкому стані. Автор підкреслює, що Ткачук — не просто пропагандист, а засновник компанії «Уралдронзавод», яка випускає FPV-дрони «Упир», і що з ним особисто зустрічався Путін, називаючи його провідним російським експертом із FPV. Окремо згадується, що незадовго до цього стріляли в іншого російського розробника дронів — творця апарата «Овод», який також потрапив у реанімацію. Ще одна новина доби — ліквідація російського генерал-лейтенанта Ігоря Єрусалімова, якого, за попередніми даними, розірвало під час вибуху в московському ресторані 2 серпня на святкуванні ювілею командувача. Автор іронізує, що росіяни обурюються самою можливістю підривів своїх, вважаючи, що на таке право маємо лише ми.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:02:58

Стерненко доводить, що Україна вже зараз має більше можливостей для боротьби з російською балістикою, ніж використовує, і що надто розраховувати на партнерів не варто: вони не дають ані інструментів для знищення пускових установок, ані достатньої кількості ракет-перехоплювачів. Натомість союзник Росії діє відкрито — з посиланням на повідомлення Reuters і дані Головного управління розвідки він говорить, що ракетний підрозділ КНДР почав розгортатися на заході Росії для атак по Україні. Автор акцентує на асиметрії: Північна Корея не соромиться воювати проти України, а на боці України не воює ніхто, тому покладатися доводиться передусім на себе і на внутрішню єдність. Але, за його словами, замість єдності в Україні вже 20-й день тривають протести, бо влада не намагається почути громадян. Він також заявляє про масовану інформаційну атаку проти себе, яку, на його думку, ведуть анонімні Telegram-канали на замовлення частини представників влади, і наголошує, що це прямо загрожує його особистій безпеці, нагадуючи про спробу вбивства на замовлення ФСБ приблизно рік і три місяці тому. Стерненко просить глядачів відписатися від таких каналів, а бізнес — не купувати в них рекламу, і підсумовує, що комунікацію між владою й суспільством потрібно налагоджувати, бо в разі поразки програють усі.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:12:19

Автор оглядає ситуацію на польському ринку праці й описує кілька паралельних процесів. Спершу йдеться про франчайзі мережі «Жабка»: за матеріалами польської преси, податкова висунула їм донарахування ПДВ на сотні тисяч злотих, і окремі підприємці змушені продавати житло, щоб розрахуватися, тоді як самі франчайзі покладають відповідальність на головну компанію. Далі він розповідає, що на тлі перевірок Державної інспекції праці сервіс доставки їжі оголосив про скорочення близько 5 тисяч курʼєрів, запропонувавши їм перейти до сторонніх партнерів-посередників. Третій сюжет — хвиля групових звільнень «білих комірців», епіцентром яких автор називає Краків із його сервісними та ІТ-хабами: зросли зарплати й витрати, конкуренти з Азії дешевші, а штучний інтелект витісняє початкові позиції. Він наводить історії з польських медіа: керівник фінансового відділу, чий підрозділ спершу оцифрував усі процеси, а згодом був розформований, і 26-річний працівник, який після звільнення надіслав 80 резюме без жодної співбесіди. Згадуються дані, що 71% офісних працівників у Польщі зайняті у сферах, уразливих до штучного інтелекту, і що на одну офісну вакансію припадає до 840 резюме. Автор також зауважує, що офіційна статистика згладжує картину, бо компанії звільняють «на виплат» — не продовжуючи строкові контракти або виштовхуючи людей на B2B, — і робить висновок, що робітничі професії стають новою елітою.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:01:52

Автор каналу коментує надіслане йому відео, на якому під час тривоги та обстрілів Києва працівники поліції зупинили водія й перевіряють документи, тоді як люди стоять посеред мосту й не можуть проїхати. На записі чути, що на місто летять ракети, а поліцейські продовжують оформлювати документи замість того, щоб пропустити машини або допомогти людям дістатися укриття. Адвокат розповідає, що раніше надсилав запит до департаменту патрульної поліції з питанням, чому адміністративні справи розглядають на вулиці під час тривоги, і отримав відповідь, що Кодекс про адміністративні правопорушення такої ситуації не регулює, тому поліція діє за законом. Він заперечує на це, що крім закону існує ще й цінність людського життя, і називає такі дії безглуздими та непрофесійними. На його думку, працівники поліції просто не навчені діяти правильно в подібних умовах, і саме ці підходи потрібно змінювати.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:10:48

Адвокат розбирає відео, на якому поліцейський зупинив автомобіль, але не може пояснити водієві підстави зупинки й обіцяє «зачекати» на запис, який мав би підтвердити порушення. Ведучий підкреслює, що доказова база має бути в поліцейського вже на момент зупинки, і посилається на статтю 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наголошуючи, що побачене «на око» доказом не є. У розмові поліцейський спершу фактично утримує водія, а потім заявляє, що той не затриманий і може їхати, — автор вважає це підтвердженням безпідставності зупинки й ознакою перевищення службових повноважень. Адвокат дає глядачам покроковий алгоритм: вимагати службове посвідчення, фіксувати все на відео, подавати скаргу, викликати службу моніторингу, писати заяву до ДБР і телефонувати на гарячу лінію МВС. На його думку, масові зупинки пояснюються бажанням перевірити якнайбільше водіїв на документи, військовий облік і розшук. Окремо автор зауважує, що поліцейські стали для перевірок на місці нещодавнього прильоту, де на фоні видно згорілий будинок, і називає це особливо недоречним.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:10:14

Автор розбирає фрагмент російського пропагандистського ефіру, де самі пропагандисти не можуть пояснити, що означає «денацифікація» України. Один зі співрозмовників зазначає, що з «демілітаризацією» ще більш-менш зрозуміло — це скорочення озброєнь і техніки, — а от друга заявлена мета залишається невизначеною; Z-блогер жартома перекладає обидві цілі як «розброєння» і зізнається, що насправді відбувається протилежне. Казанський вважає цей діалог показовою ілюстрацією безглуздості російської пропаганди: якби в Україні справді існував нацистський режим, пропагандистам не довелося б сперечатися про сам зміст терміна. Для порівняння він нагадує, що в Німеччині денацифікація мала конкретний зміст — скасування расових законів, які дискримінували частину населення, — тоді як в Україні скасовувати нічого. Автор також оцінює ціну війни для Росії: за різними підрахунками близько пів мільйона загиблих солдатів, понад мільйон поранених і приблизно трильйон доларів витрат разом із втратами від санкцій, включно з витрачанням золотого запасу та фонду національного добробуту. На його думку, ці кошти можна було вкласти в розвиток самої Росії, натомість результатом стало лише зростання ненависті українців і їхнє більше озброєння, ніж у 2022 році. Він підсумовує, що пропагандисти визнають безрезультатність війни, але не наважуються заявити, що її потрібно припинити або що відповідальність несе Путін.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:13:13

В інтервʼю нардеп критикує кадрові рішення Володимира Зеленського на тлі того, що Україна не має чим перехоплювати балістику, а єдиним постачальником відповідних ракет є США. Він вважає, що Стефанішину відправили послом до Вашингтона за лояльність, попри відомі антикорупційні розслідування, і що це сталося саме тоді, коли, на його думку, президент розраховував отримати контроль над НАБУ і САП через ухвалені влітку закони про обмеження їхньої незалежності. Водночас у нього є питання й до самих антикорупційних органів: про підготовку підозри знали ще за місяць, а вручили її лише наступного дня після звільнення, що він трактує як можливу домовленість із Офісом президента. Політик наголошує, що наразі держава одночасно не має легітимного міністра оборони, міністра закордонних справ, голови СБУ та посла в США. Він різко оцінює призначення Умєрова керівником Служби зовнішньої розвідки: за словами нардепа, США не погодилися бачити його послом, він фігурує на «плівках Міндіча», не має розвідувального досвіду, а його родина живе у Маямі, що створює додатковий важіль впливу. Політик пояснює, що Верховна Рада тут безсила, бо подання на всі ці посади вносить лише президент, а жодного подання в парламенті немає, тож збиратися раніше 18 серпня немає сенсу. Наостанок нардеп обурюється дорученням Зеленського на засіданні РНБО знищувати пускові установки російської балістики — за його словами, дивно, що таке завдання зʼявилося лише після останнього удару.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:55:31

Гість програми, письменник і колишній співробітник зовнішньої розвідки Сергій Жирнов, обговорює з Євгеном Кисельовим замах у Москві на генерала, який командує повітряно-космічними силами РФ. За словами гостя, підтвердилася загибель молодого зятя генерала та поранення його дочки — це видно з того, що російські документи померлого й його індивідуальне підприємство були закриті вже в найближчі дні. Сам генерал ніде не показується, і Жирнов припускає, що людину не показують камерам через поранення голови або обличчя; він зауважує, що Міноборони могло б легко закрити питання коротким відео, але не робить цього. Гість вважає рівноцінними дві робочі версії — диверсія та внутрішні «розбірки», і відкидає аргумент про «дилетантський почерк», бо, на його думку, у нормальних спецслужб узагалі немає почерку. Обговорюють також замахи на людей із дронової індустрії РФ: підрив автомобіля власника фірми, що виробляє дрони «Упир» на Уралі, і спробу застрелити конструктора FPV-дронів у Тулі. Жирнов розрізняє ці випадки: убивство розробника логічне як диверсія, бо це «голова», а замах на власника фірми, на його думку, найімовірніше пов’язаний із корупційними домовленостями та боротьбою за державне оборонне замовлення. Він протиставляє це українській моделі, де дрони робить велика кількість незалежних виробників, а не монополісти, і саме тому, за його оцінкою, Україна вийшла в лідери з виробництва бойових дронів. У другій частині гість переказує історію швейцарської компанії Crypto AG, шифрувальні машини якої купили понад сто держав, не знаючи про потайний доступ на користь спецслужб.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:57:16

Нафтогазовий експерт Михаїл Крутіхін починає з Ірану: за його оцінкою, переговори між Тегераном і Вашингтоном — це імітація з обох боків, розтягнута до американських виборів, а на різких заявах хтось непогано заробляє на нафтових деривативах. Він розповідає, що через американську блокаду Ормузької протоки Іран не може вивезти нафту, накопичену на десятках танкерів, тоді як реальний довгостроковий інтерес США, на його думку, — тримати протоку закритою на користь власних виробників. Попри це ринок, за словами гостя, залишається стабільним: ціна тримається у вузькому коридорі, бо частина країн Затоки навчилася обходити протоку трубопроводами, а найбільші споживачі різко скоротили закупівлі сирої нафти. Головна ж тема — стан російської нафтопереробки: гість погоджується з даними Bloomberg, що обсяги переробки впали приблизно з 5,6 до 3,6 млн барелів на добу, і додає, що з початку року удари зачепили практично всі заводи європейської частини РФ, кілька зупинені повністю, а решта працює з перебоями. За його підрахунками, значна частина потужностей із випуску високооктанового бензину й дизеля виведена з ладу, тому Росія забороняє експорт пального і починає закуповувати його за кордоном — індійський бензин уже приходив у Мурманськ, а Далекий Схід виживає на китайському дизелі. Крутіхін прогнозує, що ремонтувати заводи майже безсенсово, бо по відновлених об’єктах прилітає знову, а ідею масового переходу на мінізаводи називає жестом відчаю. Окремо він описує транспортну й аграрну кризу: через обстріли суховантажів і зменшення потужностей чорноморських портів сільгосппродукцію нікуди дівати, її вже продають нижче собівартості. Політичні сюжети гість оцінює скептично: заяву мера Москви про шкідливість переведення економіки на «військові рейки» він читає як спробу підстелити собі соломку.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:25:17

Гість програми доводить, що імперія коштує Росії набагато дорожче, ніж приносить: за його словами, лояльність територій доводиться купувати щорічними вливаннями — він згадує озвучену Кадировим цифру близько 300 млрд рублів на Чечню й приблизно 200 млрд на утримання Криму. На його думку, швидке економічне зростання після розпаду СРСР дало не лише подорожчання нафти й ринкові реформи, а й звільнення від тягаря утримання колоній, і саме ці витрати Путін узявся відновлювати. Тепер, коли на війну йде близько трильйона рублів на місяць, а населення скорочується приблизно на 600 тисяч на рік, гість прогнозує новий цикл територіального розпаду, який, за його оцінкою, уже почався — і показує це на прикладі Білорусі, яка ухиляється від участі у війні, та Калінінградської області. Крим, вважає він, рано чи пізно відпаде: перебої з водою, електрикою та бензином швидко змінюють настрої, і частина людей покладе вину на російську владу. Щодо замаху в Москві на генерала гість вважає це диверсією проти офіцера воюючої держави, а не тероризмом, і пояснює багатоденне молчання влади тим, що будь-яке слово потім обернуть проти того, хто його сказав. Він додає, що війна дійшла до Москви, і будь-яке підсилення столиці ППО чи пальним означає вилучення ресурсів з інших регіонів, тому контраст між Москвою й рештою країни лише наростатиме. Водночас гість застерігає радіти майбутньому розпаду: на відміну від відносно безкровного розпаду СРСР, цей, на його думку, буде кривавим, з мільйонами біженців і боротьбою за простір, напханий зброєю.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:08:20

Портников розбирає ситуацію навколо Михайла Федорова, який заявив про готовність повернутися на посаду міністра оборони й назвав орієнтиром 18 серпня — день, коли Верховна Рада знову починає роботу. Автор нагадує, що при затвердженні уряду Сергія Корецького посади міністрів оборони та закордонних справ залишилися вакантними, а відомствами керують тимчасово виконуючі обов’язки. За словами Портникова, Зеленський неодноразово давав зрозуміти, що не бачить Федорова на цій посаді й пропонує йому інші, які той вважає непридатними для реалізації своїх напрацювань. Ключова теза автора: якщо президент усе ж поверне Федорова під тиском протестів, це стане серйозною політичною поразкою і початком розмивання його впливу, вибудуваного з 2019 року. Портников додає, що люди запам’ятають простий урок — достатньо вийти на вулицю й тривало протестувати, щоб президент ухвалив не своє рішення; тим більше, що рейтинг довіри до Зеленського, за наведеними ним даними опитувань, знижується. Автор прогнозує конфліктну взаємодію: замість пошуку спільної мови президент, на його думку, намагатиметься довести некомпетентність міністра, а самому Федорову доведеться думати про власну безпеку. Портников також попереджає, що Федоров зараз є для багатьох символом надії на перелом у війні, і якщо перелому швидко не станеться, суспільна зацікавленість у ньому може впасти. Наприкінці він наголошує, що більшість українців проти відставки Федорова і що владі варто рахуватися насамперед із громадською думкою.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:01:09

Портников тлумачить російські залети дронів і ракет на територію НАТО як цілеспрямовану перевірку готовності Альянсу до серйозної конфронтації — і констатує, що серйозної реакції не було. Він вважає збігом те, що інцидент стався поруч у часі із зустріччю Зеленського й Туска, і сумнівається, що Москва взагалі відслідковує переміщення українського президента. Натомість, на його думку, не випадковим є розташування за 30 км військового заводу, який працює для України: це сигнал, що наступного разу удар може бути саме по заводу. Автор називає таку поведінку тактикою салямі — покроковим сходженням щаблями ескалації, яке Росія застосовує і проти України регіон за регіоном, і проти Заходу.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:01:27

Портников висловлює парадоксальну, на його погляд, тезу: єдина причина, чому Росія досі не застосувала ядерну зброю проти України, — саме існування НАТО як працюючої системи безпеки. Механізм, за його словами, у тому, що завдяки наявності Альянсу і США Вашингтон може напряму говорити з Пекіном про спільне недопущення ядерного застосування, і це працює. Він також зауважує, що НАТО втратило б сенс лише за сценарію нападу Росії на країну-члена й відмови США виконувати зобов’язання. При цьому Портников вважає, що чіткий американський сигнал про неможливість ядерного застосування може бути достатнім для Німеччини чи Польщі, аби воювати конвенційними засобами без страху за Варшаву чи Берлін.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:48:46

В інтервʼю Портников починає з заяв про ліквідацію Путіна і радить не ставитися до них серйозно, нагадуючи, що США десятки разів намагалися вбити Фіделя Кастро, який помер своєю смертю. Небажання Трампа помічати зв’язку Росії та Ірану він пояснює усталеною картиною світу американського президента: три великі держави — США, Китай і Росія — і троє лідерів, які мають вести діалог про світовий устрій, тоді як роз’єднану Європу Трамп партнером не вважає. Щодо законопроєкту про мита й санкції, який просував Ліндсі Грем, Портников зазначає, що сам закон лише дає президентові право вводити мита, а не зобов’язує; реальним його ефектом він бачить радше стимул для окремих покупців скорочувати російську нафту, тоді як Китай санкцій не боїться. Автор прямо говорить, що ставка на кумулятивний ефект санкцій не виправдалася, і що українські удари по російській нафтопереробці дають більший результат, ніж західні обмеження. Прохання Зеленського про Starlink для ударів по пускових установках балістики Портников оцінює обережно, підкреслюючи, що не є військовим експертом, і нагадує: Маск із 2022 року виступав проти використання Starlink для ударів по території РФ. Наслідком ударів по російських складах він вважає економічні збитки та емiграцію росіян, а не протести, і не бачить ознак нової мобілізації, бо в Кремля немає ні грошей, ні людей. Головною ставкою Путіна, на думку Портникова, є не просування фронту, а тотальне руйнування українських міст і провокування нової міграційної кризи, тож війна остаточно перейшла в тил і перетворюється на «війну руїн» для обох сторін. Відповідаючи на тези Залужного про безперспективність НАТО, він наполягає, що альтернативи західній «парасольці» немає, а прогноз про фрагментацію Росії за десять років вважає видаванням бажаного за дійсне.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:09:51

Блогер реагує на заяву Володимира Зеленського про те, що скорочення партнерами постачання антибалістичних ракет може бути способом тиску на Україну, і вважає це спробою перекласти відповідальність на інших. Він нагадує президентові про обіцяні з трибуни Верховної Ради 3 000 ракет, яких, за його словами, немає. Автор пропонує замість скарг шукати озброєння там, де воно є: він називає Пакистан із його балістичними ракетами та Південну Корею з системами ППО, і твердить, що з Кореєю говорили лише про танки. Він порівнює Україну з Іраном і Північною Кореєю, які під санкціями десятиліттями виробляють балістику, і з Росією, що наростила виробництво ракет та шахедів, тоді як в Україні, на його думку, побудували передусім корупційні схеми. Далі блогер викладає власний план того, що слід було зробити для отримання «Патріотів»: емоційна інформаційна кампанія в американських медіа й соцмережах, включно з відеопанеллю на Таймс-сквер за ізраїльським прикладом, залучення релігійних лідерів США та України й активніша робота лобістів. Він розповідає, що колись домовився з представниками єврейської релігійної громади про допомогу і що тодішня посол Оксана Маркарова це підтримала, але погодження з Офісу президента так і не було. Наприкінці він ставить питання про справжню мотивацію Зеленського, припускаючи, що затягування війни дозволяє тому уникати відповідальності.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:11:49

За описом ролика, Борислав Береза розбирає історію з цитатою Валерія Залужного про перспективи вступу України до НАТО. Автор наголошує, що поширювана в новинах фраза про те, що Україні «не світить» НАТО, приписана Залужному помилково: у своєму виступі він, за версією Берези, говорив про інше. Ведучий обіцяє показати, хто саме розкрутив цю маніпуляцію та що насправді було сказано. За назвою відео автор також торкається того, що влада підтвердила незмінність курсу України та змін у самому НАТО. Субтитри до цього відео недоступні, тому детальнішу аргументацію автора переказати не можемо.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:14:06

Береза розбирає справу Ольги Стефанішиної, якій суд призначив заставу 6 млн грн у справі про незаконне збагачення. Автор вважає значно небезпечнішою за майновий бік справи ту частину, що стосується оприлюдненого прокурором листування: з нього, за версією каналу, випливає, що влада могла впливати на конкурс із обрання керівника НАЗК — просувати потрібних кандидатів, занижувати бали конкурентам і блокувати відкрите обговорення. Береза ставить питання, хто саме давав вказівки контролювати конкурс і чиї інтереси захищає нинішнє керівництво НАЗК — держави чи Банкової.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:11:32

Експерт у сфері енергетики Віктор Куртев у студії Юрія Романенка доводить, що стійкість Росії переоцінена. Ключовий аргумент — борг Wildberries близько 1,3 трильйона рублів за річного прибутку близько 170 млрд, причому основні 800 млрд боргу тримає банк ВТБ, який цього року уклав із маркетплейсом стратегічне партнерство. Куртев вважає цей зв’язок критичним: падіння Wildberries потягне за собою ВТБ, у якого, за його оцінкою, найгірша структура портфеля серед системних банків, і рефінансувати його нічим. Тлом він називає дірку в бюджеті — реальний дефіцит близько 8,5 трильйона за пів року, продаж алмазних і золотих запасів та обмежену ліквідність Фонду національного добробуту. Окремо гість твердить, що південний напрямок укомплектований на 30%, а мобілізаційний ресурс вичерпано, тож Росію очікують примусова мобілізація і, за його прогнозом, заморозка вкладів. Це оцінки й прогнози гостя.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:01:14

Офіцер ЗСУ Дмитро Глущенко формулює, як він її бачить, мораль штабних «смотрящих», із якою зіткнувся, командуючи батальйоном в обороні Гуляйполя. У цій системі командир, який поклав батальйон заради непотрібної позиції, вважається молодцем, а той, хто зберіг людей, але втратив позицію, — ні. Їхній принцип офіцер описує як цілковите підкорення й утримання точок на карті будь-якою ціною, де життя особового складу не мають значення. Це особисте свідчення офіцера, наведене без підтверджень з інших джерел.

Дата публікації: 06.08.2026 | Тривалість відео: 00:11:00

Сюжет про загиблого керівника пошукового загону «Плацдарм» Олексія Юкова — про його багаторічний шлюб із Євгенією Калугіною, двох дочок, роботу тренера та рідний Слов’янськ. У матеріалі також повідомляють, коли відбудеться прощання з пошуковцем.