Український командир Богдан Кушнір зі своїм невеликим підрозділом із семи осіб понад місяць утримував позицію в місті Торецьк на Донеччині, опинившись у повному оточенні російських військ. Ситуація ускладнювалася щоденними атаками ворога та морозами, що сягали пікових мінусових температур у лютому. Бійцям доводилося виживати серед руїн без тепла та укриття, оточеним противником, що перебував на такій близькості, що обидві сторони чули крики одна одної.
Попри поранення трьох солдатів і хвороби, оборонці продовжували чинити опір зі зруйнованого будинку, що перетворився на фортецю. За словами Кушніра, військові діяли на межі можливого, одним лише інстинктом виживання. Зрештою, їх евакуювали в березні за допомогою бронетехніки. Попри неймовірну напругу, бійці не лише вистояли, а й зуміли дати відсіч ворогу, продемонструвавши стійкість і відвагу в умовах нестерпного бою.
