Президент Дональд Трамп підходить до тарифної політики не з позиції економічної логіки чи ринкових реалій, а як до психологічного й політичного інструменту. Його рішення часто непередбачувані, обумовлені особистими переконаннями і політичними інстинктами, а не порадами експертів. Тарифна політика стала продовженням його передвиборчої кампанії, спрямованої на ізоляцію Китаю, зміцнення торгівельних позицій США та боротьбу із «несправедливими» угодами минулого.
Внутрішня команда економічних радників переважно підтримує тарифи, однак сам Трамп часто змінює свою позицію під впливом останньої розмови. Це породжує суперечливі сигнали американському бізнесу й партнерам. Хоч його підхід здається хаотичним, прихильники вважають, що в цьому є «метод у божевіллі». Тим часом, економісти попереджають про інфляційні ризики та шкоду для фінансової стабільності США.
