В Україні питання інклюзії для дітей з інвалідністю залишається надзвичайно актуальним. Хоча з кожним роком дедалі більше навчальних закладів впроваджують інклюзивний підхід, стереотипи та упередження в суспільстві ще надто сильні. Багато батьків дітей без інвалідності не готові сприймати інклюзивні класи, вважаючи, що це вплине на якість освіти їхніх дітей. Натомість родини дітей з особливими потребами часто відчувають ізоляцію та їм доводиться боротися за право на рівний доступ до навчання і соціального життя.
Водночас експерти наголошують, що інклюзія має беззаперечні переваги як для дітей з інвалідністю, так і для їхніх ровесників. Взаємодія у спільному середовищі сприяє розвитку толерантності, емпатії та цінності різноманіття. Для ефективної інклюзії необхідна не лише зміна освітніх програм, а й системна просвітницька робота з громадськістю, підтримка педагогів та створення комфортних умов для всіх дітей без винятку.
