Володимир Путін вирішив не погоджуватися на особисту зустріч із Володимиром Зеленським у Туреччині, попри заклики до прямих переговорів. Замість цього Кремль відправив на перемовини делегацію нижчого рівня, у складі якої є особи, що відомі максималістськими вимогами до України. Такий крок дає Путіну змогу уникнути вигляду поступки, водночас сигналізуючи Заходу про відсутність щирого наміру шукати мир.
Експерти вважають, що особиста неявка російського лідера знижує шанси на будь-який прорив, демонструє небажання визнавати легітимність Зеленського та розрахунок на затяжний конфлікт. Водночас подібна стратегія містить для Кремля і ризики, і бонуси: Путін намагається зберегти контроль над ініціативою, але його маневри можуть викликати негативну реакцію як з боку Вашингтона, так і Європи. Ця поведінка підкреслює прагнення Росії до домінування у стратегії переговорів та спроби ослабити західну підтримку України.
