Український офіцер провів майже два з половиною роки у російському полоні, переживши жорстокі катування та постійний тиск. За його словами, російські військові застосовували до полонених побиття, електричні удари та цілеспрямоване голодування для морального й фізичного виснаження. Особливу увагу бранців змушували відчувати ізоляцією та залякуваннями, поширюючи інформацію про страту інших або про безперспективність обміну.
Часто змушували здійснювати принизливі роботи, тримали у холодних, антисанітарних умовах, позбавляли сну. Попри ці випробування, офіцеру вдалось зберегти віру в повернення додому. Його історія є свідченням жорстокості умов, у яких утримують українських військовополонених, а також непохитності їхньої сили духу. Звільнення офіцера стало можливим лише завдяки проведеним міждержавним перемовинам.
