США посилили тенденцію відмови від багатосторонності, демонструючи це не лише військовими ударами по ядерних об’єктах Ірану, а й бойкотом ключових фінансових та кліматичних самітів. Бреттон-Вудські інститути деградували через опір реформам і нерівний розподіл впливу, незважаючи на зростання ролі країн BRICS і Півдня. Глобальна Північ не пропонує ефективних рішень для боргової кризи країн, що розвиваються, а зобов’язання з кліматичного фінансування виглядають мізерними.
Зі зниженням впливу Заходу багато країн звертаються до об’єднання BRICS, яке формує альтернативу, але має структурні та демократичні недоліки. Проблемою залишається нерівність і обмеженість участі громад у прийнятті рішень навіть у країнах Півдня, а капіталізм — головна перешкода для справедливої багатосторонності. Розпад старої системи не гарантує появи кращої, а трансформаційний період обіцяє непередбачувані виклики для світу.
