На початку Другої світової війни «Тюрма на Лонцького» у Львові стала місцем масових розстрілів, організованих радянськими репресивними органами. Наприкінці червня 1941 року, коли радянська влада поспішно відступала під наступом нацистських військ, тисячі ув’язнених були страчені без суду чи слідства. В’язнів катували, мордували і вбивали особливо жорстоко; багато тіл закопували просто на тюремному подвір’ї. Сотні жителів Львова після відступу радянських військ намагалися знайти й поховати рідних серед загиблих.
Це місце стало одним із символів трагічної історії сталінських злочинів проти українців та інших народів. Пам’ять про ті події збережена у меморіальному музеї, який сьогодні розташовано в будівлі колишньої тюрми. Музей служить нагадуванням про ціну свободи й необхідність захищати історичну пам’ять, щоб такі трагедії ніколи не повторилися.
