На останньому саміті НАТО обговорювали значне збільшення військових видатків, залишаючи майже без уваги проблеми, які турбують європейців щодня: дорожнечу життя, нестачу доступного житла, занепад громадських послуг. Хоча загроза війни є реальною, ставка лише на мілітаризацію послаблює соціальну стійкість та підриває довіру до демократії. Авторитаризм зростає там, де держава не вирішує базові питання громадян, а розрив у суспільстві не подолати лише зброєю.
Досвід Нового Йорка доводить: ідеї інвестицій у громадські блага знаходять підтримку навіть у середовищі капіталізму. Європейські міста мають стати двигуном демократичних змін, а не просто адміністративними одиницями. Поки лідери ЄС часто ігнорують утиски демократії, саме мери міст стають прикладом спротиву та захисту місцевого самоврядування.
У підсумку, стратегія Європи має спиратись на розвиток соціальної інфраструктури, доступну освіту, житло та якісну медицину. Майбутнє континенту – не у зростанні страху, а в інвестиціях у людський капітал і відновлені демократичні цінності.
