Світлана та Михайло, подружжя з передмістя Павлограда, разом служать у медичній роті корпусу «Хартія» на Харківському напрямку. Вони познайомилися ще у школі, одружилися, виховали двох дітей та кілька разів змінювали місце проживання. Після початку повномасштабної війни обоє вирішили долучитись до війська: вона стала керівницею напрямку евакуації й забезпечення, він — водієм, який перевозить медиків та поранених.
Світлана має значний досвід — від «швидкої» до роботи у колонії та COVID-реанімації, її чоловік підтримує у всіх рішеннях. Пара організовує роботу стабілізаційного пункту, куди надходять поранені із важкими травмами, займається координацією евакуації та підтримує команду медиків. Вони не лише рятують життя, а й демонструють приклад єдності, стійкості та любові під час війни.
