Олександр Красовицький у розмові наголошує, що українська література на європейському ринку представлена вкрай слабо через брак стратегічного і системного підходу. Він наводить приклад Грузії, яка після цілеспрямованої програми популяризації книжок, суттєво збільшила переклади своєї літератури в інших країнах. Україна, на його думку, лише імітує підтримку: державне фінансування мізерне і не враховує видавничих реалій, а програми не відповідають потребам міжнародних партнерів.
Держава має забезпечити системну присутність на ключових книжкових виставках та довготривалу підтримку іноземних видавців, а не діяти спорадично. Тим часом Росія, навіть під санкціями, продовжує ефективно просувати свої книжки через підтримку спеціальних інституцій. В умовах, коли на світовому ринку українські книжки залишаються малопомітними, без концентрації зусиль та налагодженої роботи зміни очікувати марно.
