Михайло, білоруський юрист та митець із Мінська, приєднався до захисників України після початку повномасштабної війни, щоб не відчувати себе зрадником через позицію влади Білорусі. У полку Калиновського він отримав позивний «Вакула» і став бойовим медиком, хоча не мав медичної освіти — базові навички тактичної медицини здобув за місяць.
Він зізнається: тяжко працювати з тілами загиблих, але найбільше болить втрата побратимів. Не сприймає військових жаргонів на кшталт «двохсотий», віддаючи перевагу відвертим словам. Михайло веде щоденник для підтримки морального стану.
Складнощів додає бюрократія: після звільнення з одного підрозділу і переходу до іншого він залишився фактично без жодних українських документів, що суттєво ускладнює побут. Незважаючи на ці проблеми, Михайло збирається залишатися на фронті й мріє після перемоги повернутися до Білорусі.
