Період 4-5 листопада 2025 року позначився кількома ключовими подіями, що переформатують геополітичний, економічний та технологічний ландшафт найближчих місяців. Ядерна ескалація став домінуючим трендом, коли Володимир Путін доручив розробити плани можливого відновлення ядерних випробувань Росії у відповідь на заяви Дональда Трампа про готовність американських випробувань. Це відбувається на тлі повного колапсу архітектури контролю над озброєннями часів Холодної війни, що справляє глибокий вплив на глобальну безпеку та стимулює нову гонку озброєнь між США, Росією та Китаєм.
Другий критичний тренд — технологічна еволюція конфлікту в Україні, яка кардинально змінює характер бойових дій та створює нові виклики для міжнародної стабільності. Росія модернізує радянські авіабомби, додаючи реактивні двигуни, що дозволяє завдавати ударів у глибокому тилу, а фронт перетворюється на «дронове пекло», де безпілотники полюють на поранених та медиків. Водночас Україна посилює удари по російській нафтовій інфраструктурі, створюючи внутрішні економічні проблеми для РФ та спричиняючи нормування палива в російських регіонах. Паралельно Верховний суд США вступив у перший серйозний конфлікт з президентом Трампом, виявивши глибокий скептицизм до його монополізованої тарифної політики.
Третій важливий напрямок — глобальна криза технологічних інвестицій та переділ геополітичних сил. Крах довіри до ШІ-бульбашки продемонстрував серйозні ризики недокупованості видатків: Meta втратила $214 млрд ринкової вартості за один день, оголивши, що 95% компаній так і не отримали вимірного прибутку від впровадження ШІ. Одночасно відбулося неочікуване повернення демократів до політичної офенсиви на місцевих виборах США, де вони перемогли в ключових гонках за аналіз економічних проблем.
На завершення, проявляються внутрішні та геополітичні наслідки конфлікту, де нові форми шахрайства в Росії (як-от «чорні вдови», що полюють на виплати за загиблих), залежність європейської політики від енергоресурсів та нові механізми європейських санкцій (включно з крипто-активами) демонструють повне переформатування економічної架構.
Ядерна ескалація та нова гонка озброєнь
Путін дає сигнал про можливість нових ядерних випробувань Росії
Financial Times
Президент Росії Володимир Путін доручив високопосадовцям розробити плани можливого відновлення ядерних випробувань. Це стало прямою відповіддю на заяви президента США Дональда Трампа про готовність відновити американські випробування «на рівних умовах» з Росією та Китаєм. Путін заявив, що Росія має бути готова до будь-яких сценаріїв, враховуючи «загрози з боку Заходу», та закликав вивчити питання, представивши «пропозиції про можливий початок робіт з підготовки до випробувань ядерної зброї».
Оборонний міністр Андрій Белоусов повідомив, що нещодавні заяви США вказують на потребу Росії «розпочати комплексні ядерні випробування без затримок», додавши, що російський полігон на Новій Землі в Арктиці в короткий термін може забезпечити проведення таких випробувань. Ці заяви посилили світові побоювання щодо руйнування договорів, що обмежували озброєння часів Холодної війни. Договір СНВ-III, що обмежує кількість стратегічних боєзарядів, спливає в лютому 2026 року, що означатиме відсутність жодного верифікованого обмеження на ядерні арсенали.
Експерти та міжнародні організації висловили глибоку стурбованість, що відновлення випробувань підірве архітектуру глобальної безпеки та запустить недокапітальовану динаміку взаємної эскалации. Західні лідери закликали уникати повторення ядерних випробувань, наголошуючи на небезпеці в умовах сучасної геополітичної напруги. Трамп продовжує наполягати на включенні Китаю до майбутніх угод щодо контролю озброєнь, оскільки його ядерний арсенал, за оцінками Пентагону, може зрости до 1000 боєголовок до 2030 року, що перевищить нинішній американський арсенал майже утричі.
Путін наказує підготуватися до можливих ядерних випробувань у відповідь на Трампа
Reuters
Російський президент Володимир Путін у середу доручив своїм топ-офіцерам розробити пропозиції для можливого тестування ядерної зброї, чого Москва не робила з часів розпаду Радянського Союзу у 1991 році. Оборонний міністр Андрій Белоусов повідомив Путіну, що нещодавні заяви та дії США свідчать про те, що було б «розумно розпочати комплексні ядерні випробування без затримок». Білоусов згадав, що російський полігон на Новій Землі у Арктиці міг би забезпечити проведення таких тестів у короткий термін, оскільки інфраструктура залишається після останніх випробувань часів Холодної війни.
Путін заявив: «Я доручаю Міністерству закордонних справ, Міністерству оборони, спецслужбам та відповідним цивільним агенціям зробити все необхідне для збору додаткової інформації з цього питання, проаналізувати її через Раду безпеки та розробити скоординовані пропозиції щодо можливого початку підготовки до ядерних випробувань». Останніми десятиліттями лише Північна Корея проводила вибухові ядерні випробування, остання — у 2017 році, що призвело до міжнародної ізоляції. Експерти з питань безпеки попереджають, що відновлення випробувань посилить нестабільність у період значної геополітичної напруги та можливо спровокує каскадну реакцію випробувань від інших ядерних держав.
Аналітики відзначають, що якщо одна країна проведе випробування, інші, ймовірно, відповідять аналогічно. Андрей Баклицький, дослідник при ООН Інституту з досліджень озброєнь, написав: «Це цикл дій-реакцій у його чистому вигляді. Ніхто цього не хоче, проте ми можемо опинитися у такій ситуації незважаючи ні на що». США останній раз проводили випробування у 1992 році, Китай та Франція — у 1996 році, а СРСР — у 1990 році, формально закриваючи ядерну епоху біполярного світу.
Технологічна еволюція війни в Україні та глобальна дестабілізація
Росія додає реактивні двигуни до радянських авіабомб для ударів по Україні
Financial Times
Росія почала модернізувати радянські авіабомби (КАБ), додаючи до них реактивні двигуни, що дозволяє вражати цілі на відстані до 200 км від лінії фронту. За словами заступника голови ГУР Вадима Скібіцького, перші удари такими боєприпасами були зафіксовані в жовтні по Одеській, Миколаївській та Полтавській областях. Модернізація стала серйозним викликом для української ППО, ефективність якої, за даними Лондонського Центру інформаційної стійкості, знизилася з 37% влітку до 6% у вересні 2025 року, що демонструє катастрофічне погіршення.
Для модернізації використовуються доступні китайські турбореактивні двигуни вартістю близько 18 тисяч доларів, які можна придбати на онлайн-платформах, таких як Alibaba. Це демонструє, як інтеграція глобальних ланцюгів поставок трансформує характер конфлікту. Експерти зазначають, що це частина стратегії РФ з адаптації дешевого високоточного озброєння у відповідь на виснаження запасів точних боєприпасів. Водночас фахівець з ракетної техніки Фабіан Гоффман зауважує, що додавання двигуна має обмеження: можна використовувати лише менші бойові частини (до 250 кг), а сам двигун працює лише частину польоту для надання прискорення. Головною перевагою для Росії є можливість запускати бомби з літаків, що перебувають далі від лінії фронту.
Відчайдушний порятунок із дронового пекла на фронті України
The New York Times
Український фронт перетворився на «дронове пекло», де безпілотники обох сторін полюють не лише на солдатів, а й на поранених та медиків, що робить евакуацію надзвичайно небезпечною. Автор статті C.J. Chivers описує реальну історію бійця Олександра, якого дрон вистежив у полі та скинув на нього вибуховий пристрій. Дрони летять удвічі швидше, ніж людина може бігти, і більшість таких зіткнень закінчуються однобічною агонією. Традиційно військові лікарі орієнтувалися на концепцію «золотої години» — 60 хвилин для надання медичної допомоги серйозно пораненим, однак у сучасній Україні евакуація може тривати день, два чи три дні через інтенсивну дронову активність.
Старший лейтенант Дарія, полкова анестезіолог поблизу Харкова, розповідає, що російські оператори дронів ігнорують міжнародні норми Женевської конвенції щодо захисту медичного персоналу: «Евакуаційні команди є пріоритетними цілями для Росії». Вдень евакуація майже неможлива через дронову активність, тому пораненими займаються ночами. Однак невелика група інженерів з 13-ї Харківської бригади знайшла новаторське рішення, створивши спеціалізовані команди безпілотників для евакуації поранених. Змій-500, великий безпілотник, може перевозити солдатів на своїй вантажній платформі, управляючись з дальнього командного центру.
Озброєння, яке змінює правила боротьби: російські дрони полюють на поранених
Just Security
Ніде трансформація не видна більш помітно, ніж в Україні. Український уряд розгортає мільйони дронів щорічно з метою зупинити військову агресію Росії — військової наддержави з оборонним бюджетом більш ніж удвічі вищим за бюджет України. Оцінки показують, що дрони становлять близько 70% російських втрат з моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році, що робить їх основною таємною зброєю України. Західні аналітики та ЗМІ святкували українські успіхи з дронами, такі як приховану операцію 2024 року, що пошкодила понад 40 літаків глибоко всередині російської території.
Однак дрони також стали зброєю тероризму у цьому конфлікті. Російське військо розгортало їх для прямого нападу на українських цивільних та цивільну інфраструктуру. Протягом кількох місяців 2025 року дрони з першоосібною перспективою були основною причиною цивільних втрат у конфлікті, в той час як російські удари дронами по лікарнях та школах підривали доступ до критичних послуг. Крім фізичної шкоди та руйнувань, дрони завдають тривалої психологічної травми цивільному населенню, створюючи атмосферу безперервного страху та невизначеності.
Верховний суд США та тарифна криза Трампа
Верховний суд США ставить під сумнів тарифну монополію Трампа
CNN
На видатному слуханні, що тривало понад дві з половиною години, Верховний суд виявив глибокий скептицизм до президента Трампа щодо його застосування розпливчастого закону 1977 року для накладення глобальних тарифів. Chief Justice John Roberts, замість того щоб підтримувати адміністрацію, як він робив у попередніх справах, активно піддавав сумніву аргументи уряду. Roberts зазначив, що закон про міжнародні економічні надзвичайні повноваження (IEEPA) ніколи не використовувався таким чином і що Конгрес свідомо не надавав президенту такі широкі повноваження в цьому законі, на відміну від інших статутів.
Декілька консервативних суддів, включно з Amy Coney Barrett, Neil Gorsuch та Brett Kavanaugh, ставили гострі питання представникам адміністрації щодо того, чи справді торговельні дефіцити мають розглядатися як «надзвичайна та незвичайна загроза» за змістом закону. Це став перший серйозний виклик консервативної більшості президенту Трампу за його другий термін. Якщо суд виявить, що Трамп перевищив свої повноваження, це може призвести до скасування тарифів та можливого врегулювання багатомільярдних претензій від компаній, які вже сплатили мита. Держава вже зібрала близько $90 млрд від тарифів за даними Customs and Border Protection, що ставить під сумнів можливість їх повернення.
Трампові тарифи стикаються з глибоким скептицизмом у Верховному суді
CBC News
За понад 2,5 години усних аргументів, юрист, що представляв адміністрацію Дональда Трампа, стикався з проникливими питаннями як консервативних, так і ліберальних суддів Верховного суду США щодо конституційності президентських тарифів. Справа має значні наслідки для світової економіки та служить крупною оцінкою президентської влади Трампа. Центральним питанням є застосування закону про міжнародні економічні надзвичайні повноваження (IEEPA) 1977 року, яка була використана для накладення широкомасштабних тарифів на торговельних партнерів під виглядом національної безпеки, включно з тарифами на канадські імпорти.
Трампова адміністрація зіткнулася з перешкодами у нижчих судах, з рішеннями, які вказали на те, що президент перевищив межі своїх повноважень. Mark Gollom повідомляє, що передбачити часові рамки рішення суду складно, коли рішення потребує кілька місяців. Як приклад, у справі Dobbs v. Jackson Women Health Organization, які усні аргументи відбулися в грудні 2021 року, рішення було прийнято наступного червня. Якщо суд негативно реагує на тарифи, це означатиме перше значне послаблення президентської влади в другому терміні Трампа.
Демократична відбудова та місцеві вибори США
Демократи здобувають перемогу на виборах через занепокоєння з приводу економіки
The New York Times
The New York Times повідомляє, що демократична побудова послання про економічну справедливість стала ключовим фактором перемоги. Кандидати від партії, від демократичного соціаліста Зохрана Мамдані в Нью-Йорку до прогресивки Абігейл Спенбергер у Вірджинії та Міке Шеррілл у Нью-Джерсі, акцентували увагу на підвищенні вартості проживання, медичного страхування та освіти як центральних темах виборчої кампанії. Вибори продемонстрували, що демократи переживають «знаходження нового виборчого коду», який спирається не на антитрампізм, а на конкретні політичні рішення, які впливатимуть на щоденне життя людей.
Дослідження, проведені під час виборів, показують, що демократи привернули значну частку жінок, молодих виборців та незалежних кандидатів з помірних та прогресивних позицій. Абігейл Спенбергер, яка стала першою жінкою-губернатором Вірджинії, атакувала президента за відсутність дослідницької програми та за спрямованість виключно на політику розділення. За словами видання, вона привернула практично всі ключові демографічні групи виборців: жінок, незалежних, молодих виборців та тих, для кого головною темою були економічні питання. Результати свідчать про те, що хоча Трамп отримав перемогу на президентських виборах, опір його політиці залишається мобілізованим.
Демократи перемагають у великих американських гонках, просуваючи ліву програму
The Conversation
На виборах 4 листопада американці взяли участь у першій значущій оцінці того, чи можуть республіканці утримати коаліцію виборців, яка підтримала Дональда Трампа на президентських виборах 2024 року. Результат виявив перемогу демократичної партії. Хоча Трамп не був безпосередньо на виборчому бюлетені, кожна гонка на місцевому рівні, включно з конкурентами за мерство Нью-Йорка та губернаторствами Вірджинії та Нью-Джерсі, були сприйняті до певної міри як референдум на нинішнього президента та траєкторію, яку він встановив для своєї партії.
Ландшафт американської політики є сильно централізованим, тобто місцеві та державні результати часто формуються поставленням виборців щодо ширшого національного політичного клімату. У Нью-Джерсі республіканець Jack Ciattarelli часто висловлював розчарування, що його суперниця Міке Шеррілл намагалася позиціонувати їх суперництво як рефлексію на президента замість фокусування на достоїнствах їхніх платформ. На кінець, Шеррілл перемогла з маржею 13%.
Вибори показали деградацію республіканської коаліції в передмістях, які критичні для перемог на президентських виборах. Спенбергер заявила про перемогу в Henrico County, передмістяву область Річмонду, з видатною маржею 40% — найбільшою перемогою демократів у історії округу. Ці результати утримують важливе повідомлення: коаліція, яка дозволила республіканцям досягти успіху в 2024 році, починає розпадатися.
Вибори 2025: Демократи перемагають у великих гонках у Вірджинії, Нью-Джерсі та Нью-Йорку
ABC News
Вівторок ввечері став далеко від потрясеної сцени на штабі демократів рік тому. У трьох ключових гонках за посаду губернатора Вірджинії та Нью-Джерсі та мерства Нью-Йорка кандидати демократів привернули масштабні частини електорату, атакуючи президента Трампа та пропонуючи плани розв’язання того, що exit polls показали як найважливішу справу виборців: доступність. Демократичні перемоги приходять під час того, як Трамп та республіканці зіткнулися з падінням показників схвалення через 10 місяців у його другому терміні.
На цій виборчій ночі сталися історичні демократичні перемоги: Зохран Мамдані став першим демократичним соціалістом, обраним мером Нью-Йорка, Абігейл Спенбергер стала першою жінкою-губернатором Вірджинії з перевагою, що охопила передмістя, яких раніше мало було для демократів, а Міке Шеррілл перемогла в Нью-Джерсі з вражаючою маржею. Попередні exit polls, зібрані ABC News у трьох гонках, показали, що більшість американців запобігала на витратах проживання. Це говорить про те, що демократи знайшли нову точку входу до республіканської коаліції — через економічні занепокоєння, а не через антитрампізм.
Глобальна криза технологічних інвестицій та ризики ШІ-пузиря
ШІ-пузир озвучується найбільшими фінансовими інститутами світу
Yahoo Finance
Bloomberg та інші видання звертають увагу на безпрецедентну хвилю попереджень від провідних банків та інвестиційних фондів щодо ризиків у секторі штучного інтелекту. Генеральний директор Goldman Sachs Девід Соломон явно заявив, що 10-20-процентна коригування на ринку виглядає вірогідною протягом наступного року. Це стало першим разом, коли стільки високопоставлених фінансистів відкрито говорять про можливість корекції в секторі, який весь рік зростав експоненціально.
Meta та Microsoft повідомили про рекордні капіталовкладення в інфраструктуру штучного інтелекту: Meta підняла витрати до $70-72 мільярдів на рік, а Microsoft сповідала про $35 мільярдів капітальних витрат за один квартал. Ці числа спровокували масове падіння акцій обох компаній, першу значну корекцію технологічного сектора за кілька місяців. Meta втратила $214 млрд ринкової вартості за один день, що став другим найбільшим падінням в історії компанії. Bloomberg цитує аналізу Deutsche Bank, яка стверджує, що поточні рівні інвестування в ШІ вимагатимуть індустрії генерування $2 трильйонів річних доходів до 2030 року при тому, що поточні ШІ-доходи становлять лише $20 млрд.
Meta, Google та Microsoft втрійюють видатки на ШІ-інфраструктуру
WIRED
На початку останнього тижня жовтня три з найбільших технологічних компаній США — Microsoft, Meta та Google — звітували про безпрецедентні прибутки та значні інфраструктурні інвестиції, що загалом перевищили $200 млрд, запалюючи дискусії про потенційну бульбашку на ринку штучного інтелекту. Meta розкрила, що її капіталовкладення сягатимуть від $70 до $72 млрд цього року, підвищення від більш раніших оцінок від $66 до $72 млрд. CEO Mark Zuckerberg наголосив, що компанія прагне інвестувати в інфраструктуру для задоволення розростаючого попиту на ШІ та для підготовки до значних досягнень.
Alphabet (Google) повідомив про очікуємі видатки від $91 до $93 млрд на 2025 рік, збільшення від $73 млрд у 2024 році. Microsoft повідомила про доходи $77 млрд за квартал, що закінчився 30 вересня, зростання на 18% від попереднього року, з доходом від хмарних послуг, що зростає на 26%. Капітальні видатки Microsoft досягли $34,9 млрд за цей квартал, виявилося, що це перевищило раніші прогнози на близько $5 млрд. Однак аналітики висловлюють серйозні занепокоєння щодо можливості бульбашки на ринку ШІ, яка врешті могла б лопнути, оскільки поточні доходи від ШІ залишаються мізерними порівняно з величезними інвестиціями.
Великі видатки на ШІ експоненціально зростають, незважаючи на ризики бульбашки
The New York Times
На цьому тижні чотири з найбагатших фірм в технологічному секторі сигналізували, що їхні інвестиції в штучний інтелект (ШІ) будуть продовжуватися необмежено. Google, Meta, Microsoft та Amazon всі посилили свої видатки на мільярди, посилаючись на необхідність задоволити зростаючий попит на ШІ. Однак ці величезні інвестиції викликають нарощаючи тривоги щодо потенційної бульбашки в технологічному виробництві. Царство штучного інтелекту залишається в основному недоведеним та дорогим, з повним розвитком, можливо, беручи роки. Масштаб того, до якого компанії зможуть врешті повернути свої інвестиції в рішення ШІ, такі як чатботи, залишається невизначеним.
Більш невеликі підприємства, що переслідують можливості ШІ, не мають фінансових ресурсів своїх великих суперників, як було відзначено фінансовими аналітиками. У звіті на минулому тижні Bank of England згадував, що хоча установлення центрів даних — необхідних для обчислювальної потужності ШІ — було переважно фінансовано найбільшими корпораціями, це будуть все частіше покладатися на борг. Якщо ШІ не відповідатиме очікуванням або якщо необхідна обчислювальна потужність значно менша за прогнозовану, ризики можуть зростати. MIT дослідження показує, що 95% компаній, які впровадили ШІ, не отримали жодних вимірних результатів від своїх впроваджень, що гідно підкреслює потенціальний ризик порожніх видатків.
Геополітичні маневри та міжнародні конфлікти
Путінова стратегія: як Росія планує розколити західний альянс
The Spectator
Володимир Путін розгорнув складну гру, намагаючись переконати президента Трампа та його команду, що він поводиться розумно та готовий до переговорів, однак його стратегія залишається незмінною: піддавити Україну на власних умовах. Путін виступав із риторикою про те, що Україна є вигаданою країною, якою російські вороги користуються для атак на Москву, тому справедлива «рівновага безпеки» вимагає виведення більшості сил НАТО з країн біля російського кордону. Путін розраховує на «генерала Зиму» та посилену атаку на енергетичну інфраструктуру України, щоб спровокувати нову хвилю біженців до Європи.
На фронті російські війська ведуть повільний, але методичний наступ на Донбасі, незважаючи на величезні втрати (100 000 загиблих за останній рік). На економічному фронті його списків включають скасування санкцій, відновлення рейсів та розморожування мільярдів активів Центрального банку. Геополітично він вимагає конституційної гарантії, що Україна ніколи не приєднається до НАТО, обмежень на зброю та військовослужбовців, які НАТО може розташовувати у прикордонних країнах. На дипломатичному фронті Путін активно переконує Трампа, що він готов до великої угоди.
Економічна війна та енергетична безпека
Повільна смерть російської нафти через українські дрони
Euronews
На таємній локації у сільській Україні колони атакуючих дронів збираються під прикриттям темряви та в майже абсолютній тишині для ударів глибоко всередину Росії. Їхні цілі стратегічні: нафтопереробні заводи, депо палива та військові логістичні центри. З літа українська кампанія довгодальних ударів дронами суттєво посилена, осипаючи енергетичну інфраструктуру Росії та перевтомлюючи московські системи ППО. До кінця жовтня було вражено більше половини з 38 великих російських нафтопереробних заводів, що представляють близько 38% номіналу переробної спроможності Росії.
Президент Зеленський заявляє, що поліпшена здатність України до дальніх ударів завдає реальної шкоди, змушуючи Кремль імпортувати паливо та скорочувати експорт. «Ми вважаємо, що вони втратили до 20% своєї пропозиції бензину — прямо в результаті наших ударів», — сказав він репортерам. Карнігійський фонд повідомив, що українські дрони повторно вражали 16 крупних російських нафтопереробних заводів, хоча фактичний вплив був значно обмеженішим: більшість заводів відновили операції протягом тижнів. Однак довгострокові наслідки можуть істотно вплинути на російську нафтову промисловість та економіку.
Європейські санкції та заморожені активи
ЄС приймає 19-й пакет санкцій проти Росії, включаючи бан на ЗПГ
European Commission
Європейська комісія вітає прийняття країнами-членами ЄС 19-го пакету санкцій проти Росії, який суттєво посилює тиск на російську воєнну економіку, спрямовуючись на ключові сектори, такі як енергетика, фінанси, військово-промислова база та спеціальні економічні зони. Повний запит російського стиснутого газу (ЗПГ) та подальше обмеження щодо тіньового флоту представляють найсильніші санкції на критичний енергетичний сектор Росії. Сильні заходи також спрямовуються на фінансові послуги та інфраструктуру (включаючи вперше крипто), а також торгівлю.
Цей пакет містить також перший раз санкції на крипто-активи: ЄС накладає повносильні санкції на розробника широко використовуваного рублево-підкріпленого стейблкойна A7A5, киргізького емітента цієї монети та пов’язаної з ними основної торгівельної платформи. Запаси 117 додаткових суден у російському тіньовому флоті, що приносить загальну кількість до 557. Пакет також містить 69 додаткових листків, які зараз підлягають заморожуванню активів та заборон на надання коштів та економічних ресурсів їм. Ці листки включають олігархів, російські енергетичні компанії, велику російську компанію, залучену в добичу золота, російську компанію, що управляє тіньовим флотом, та інші.
Суперечка про російські активи спровокувала кризову нараду між Єврокомісією та Бельгією
European Pravda
Керівництво Єврокомісії та Бельгії проводить кризову зустріч для виходу з глухого кута щодо використання заморожених російських активів для фінансування 140 мільярдного репараційного кредиту для України. Бельгія, де зберігається значна частина активів через депозитарій Euroclear, не підтримує план ЄК, оскільки прем’єр-міністр Барт Де Вевер побоюється багатомільярдних позовів від Кремля, які можуть мати безпрецедентні наслідки.
Бельгія висунула умови: усунути загрозу вето з боку Угорщини на продовження санкцій, розділити фінансові ризики з іншими країнами ЄС та розглянути можливість використання семирічного бюджету ЄС для гарантування кредиту. Один депутат мінфіну в гніві запитав: «Як ми витягнемо 140 мільярдів євро з європейських бюджетів у цей період? Немає способу». Єврокомісія попереджає, що час спливає, і якщо гроші не надійдуть до весни, Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету. На останньому саміті лідери ЄС видалили посилання на 140 мільярдний кредит з офіційних висновків як поступку Бельгії.
Оборонні видатки та бюджетні виклики
Чи підвищить збільшення оборонних видатків економіку Європи?
International Centre for Defence and Security
На саміті НАТО в The Hague у червні 2025 року керівники держав та урядів погодилися збільшити видатки на оборону з 2% ВВП до 5% (3,5% на базову оборону та 1,5% на пов’язані з обороною проєкти) до 2035 року. Порівняно з попередньою 2% цільовою установкою, прийнятою на саміті в Уельсі в 2014 році, це величезне збільшення видатків, яке буде визначати європейські фіскальні пріоритети на наступні десять років. За оцінками НАТО, 2025 рік буде першим роком, коли всі союзники (окрім Ісландії) досягнуть попередньої 2% цільової установки.
Однак нові цільові установки створюють серйозні виклики для Європи. На даний момент 16 союзників — половина альянсу — лише мінімально перевищують 2% поріг, очікуючись, що у 2025 році видатки будуть між 2 та 2,1% ВВП. Лише три союзники (Латвія, Литва, Польща) досягнуть 3,5% цільової установки цього року. Істотна частина коштів залишається в межах ЄС на придбання техніки, що послаблює ефект для європейської економіки, оскільки закупівлі переважно американського та європейського озброєння не генерують висок коефіцієнти мультиплікації в межах системи.
Внутрішні наслідки конфлікту для Росії та геополітика
Нова військова афера в Росії — «чорні вдови»
Radio Free Europe/Radio Liberty
У Росії поширилася нова форма шахрайства, яка отримала назву «чорні вдови»: жінки залучають солдатів до шлюбу та одружуються з ними, щоб у разі їхньої загибелі отримати державні виплати. Російські соціальні мережі, таблоїди та телепередачі переповнені розповідями про такі афери. Якщо російський солдат гине в бою, державна компенсація для удови та сім’ї може сягати до 200 тисяч доларів, що майже в 20 разів перевищує середню річну зарплату в Росії. За серйозного поранення існує виплата інвалідності до 36 тисяч доларів.
Суди розглядають справи про анулювання таких шлюбів, а російські законодавці пропонують посилити покарання за подібні шахрайства. У деяких випадках у шахрайстві беруть участь організовані злочинні угруповання, які вистежують самотніх чоловіків і переконують їх підписати контракт. Соціальні мережі, такі як «ВКонтакте», полегшують пошук потенційних жертв через групи «Знайомства з військовими». Ці обвинувачення ганьблять російський імідж героїні дружини та демонструють социальні розколи, які розкриває війна.
Герхард Шредер відмовляється бути цапом-відбувайлом Німеччини
Yahoo News
Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, виступаючи перед комісією з розслідування будівництва газопроводу Nord Stream 2, не виявив жодних ознак каяття за свої рішення. Він захищав проєкт, стверджуючи, що той відповідав національним інтересам Німеччини, забезпечуючи «екологічно чисту енергію за розумними цінами» після відмови від атомної енергетики. Шредер, який досі є головою ради директорів компанії-оператора NS2, назвав фонд, створений для обходу американських санкцій, інструментом для запобігання втручанню США в енергетичну політику Німеччини.
Під час допиту Шредер виявив видиму роздратованість, звернувшись до голови комітету з повідомленням: «Пане голова, чи можете ви припинити це марнування часу?» Шредер нагадав, що рішення пов’язати енергетичне майбутнє країни з Росією було колективним і в ньому брала активну участь Ангела Меркель. Він категорично відмовляється брати на себе роль «цапа-відбувайла» за проєкт, який став символом геополітичного прорахунку Німеччини.
Дипломатія та міжнародні відносини
Нова посол України у США Ольга Стефанішина: прагматичний курс на Вашингтон
Kyiv Independent
Ольга Стефанішина, призначена послом України в США 27 серпня 2025 року, обіцяє «прагматичний підхід» у роботі з американською адміністрацією, незалежно від політичних змін у Вашингтоні. Вона наголосила: «Я — українка, так? Я не демократ і не республіканець», підкреслюючи, що її головним пріоритетом будуть національні інтереси України. За перші тижні на посаді вона допомогла підготувати зустріч між українськими та американськими лідерами під час саміту США, працювала над двостороннім договором про дрони та підготувала українську делегацію до середини жовтня.
Юристка за фахом, вона витратила більшість своєї кар’єри в українському уряді, займаючи посаду заступника прем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції останні п’ять років. Вона розуміє складність американської політики та наголошує, що на ефективну роботу з США потрібно витратити неймовірну кількість часу на спілкування та пояснення на всіх рівнях. Стефанішина підкреслює, що Україна як країна та закінчення війни в Україні — це головний пріоритет американського президента, без якого було б нездійсненно складніше навіть мати одну зустріч на тиждень.
