Світові лідери невдовзі зберуться в Севільї на історичній конференції ООН з фінансування розвитку, яка має визначити, як глобальна економіка служитиме розвитку у найближчі роки. В умовах, коли понад 3,3 мільярда людей мешкають у країнах, що витрачають на обслуговування боргів більше, ніж на охорону здоров’я чи освіту, питання реформування фінансової системи стоїть особливо гостро.
Разом із кризою боргів багато країн потерпають від скорочення допомоги з боку багатих держав — це вже негативно впливає на проекти у сферах охорони здоров’я, демократії та прав людини. Попри це, уряди європейських країн схиляються до збереження статус-кво і пропонують малоефективні формати обговорень замість справжніх реформ.
Погіршується і ситуація з міжнародною допомогою: у 2024 році її обсяги знизилися, хоча саме зараз світ потребує більшої підтримки. Постійні податкові лазівки і домінування країн-кредиторів у процесі ухвалення рішень лише посилюють нерівність, а багаті компанії та особи уникають оподаткування. Громадські організації закликають ЄС підтримати більш інклюзивну систему під егідою ООН і проявити політичну волю до реальних змін. Вибір, який зробить Європа, вплине на долі мільярдів людей у всьому світі.
