У другій президентській кампанії Дональд Трамп пропонує американцям погодитися на тимчасові економічні втрати — підвищення цін, менший вибір і скромні прибутки — заради майбутньої сили країни. Цей підхід дедалі більше відходить від класичного капіталізму, пропонуючи модель економіки з сильним втручанням держави та акцентом на національних інтересах. Критики зазначають схожість із маоїзмом, підкреслюючи вимогу до ідеологічної чистоти, вихваляння самопожертви та розширення ролі уряду.
Опоненти наголошують, що багато рис цього підходу перегукуються з політикою Китаю середини XX століття, зокрема ідеєю централізації, тиску на інакодумців і атаками на культурні та академічні інституції. Проте ключова мотивація Трампа — не марксизм, а переконання, що Америку довго експлуатували інші країни. Його економічна програма залишається пронатовською, але демонструє зростання авторитарних тенденцій та прагнення переосмислити американську ідентичність на основі ностальгії та націоналізму.
