У липні 2025 року в українському політикумі активно обговорюється можлива заміна прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на міністерку економіки Юлію Свириденко. За даними народного депутата Ярослава Железняка, станом на кінець червня найбільш ймовірною датою такої ротації називається 15 липня 2025 року – хоча він застерігає, що «ще за 3 тижні все може змінитися» . Попри офіційне спростування чуток самим президентом Зеленським, урядовці готуються до потенційної перестановки, яка потребуватиме голосування Верховної Ради. Ця перспектива викликає низку питань щодо впливу на внутрішньополітичну стабільність України та на її позиції на міжнародній арені в розпал війни.
Причини кадрової перестановки та відсутність резерву
На Банковій шукають способи продемонструвати оновлення влади попри неможливість провести вибори під час воєнного стану. Проте експерти застерігають про кадровий голод у владній команді. Політолог Володимир Фесенко відзначає, що Володимир Зеленський з самого початку свого президентства діяв рішуче у кадрових питаннях – «Президент завжди шукав кадри, експериментував». Однак ключова проблема полягає у тому, що відсутній належний кадровий резерв для заміни високопосадовців. Через це масштабна ротація може ускладнити роботу уряду: нові люди потребуватимуть часу, щоб увійти в курс справ, а це ризиковано в умовах війни. За оцінками, навіть у разі «повноцінної» заміни Кабінету Міністрів реально може змінитися лише близько третини міністрів – мінятимуть там, де вже є підготовлені кандидатури. Решту посад, ймовірно, обійматимуть ті ж фахівці, оскільки замінити всіх просто ніким.
Характеристика Свириденко: своя людина Офісу президента
Юлія Свириденко розглядається як основна кандидатка на посаду прем’єра, і її називають «людиною, яка наближена до Офісу президента та виконувала всі його забаганки» . Фактично, Свириденко вважають протеже керівника ОП Андрія Єрмака – за словами одного з опозиційних депутатів, «вона – людина Єрмака на 200 відсотків», а чинний уряд і так не ухвалює самостійних рішень, виконуючи ключові вказівки з Банкової . Таким чином, експерти припускають, що призначення Свириденко дозволить Офісу президента ще більше посилити контроль над урядом, адже прем’єрка буде цілком лояльною до президентської вертикалі. З одного боку, це гарантує ефективне виконання рішень Зеленського, з іншого – обмежує самостійність Кабміну в ухваленні рішень. В самому парламенті побоюються, що Свириденко не має достатнього бюрократичного досвіду для керівництва урядом, хоча й відповідає очікуванням президента як антикризовий менеджер воєнного часу. Для посилення технократичної спроможності її команди навіть розглядають призначення досвідчених управлінців: наприклад, кандидатуру Наталії Алюшиної (голови Нацагентства з питань держслужби) на посаду міністра Кабінету Міністрів, адже Алюшина могла б стати «бюрократичним важковаговиком», що забезпечить стабільність процесів в уряді .
Внутрішньополітичні ризики і боротьба за вплив
Очікується, що відставка Шмигаля автоматично потягне за собою відставку всього складу уряду. Це відкриває шлях до внутрішньопартійної боротьби за нові портфелі. В середині владної фракції «Слуга народу» назрівають амбіції окремих груп щодо розподілу посад, які можуть вивільнитися у разі масових перестановок. Неназвані співрозмовники з монобільшості вже відзначають, що чимало депутатів незадоволені роботою окремих міністрів і можуть лобіювати своїх протеже на звільнені місця. Політичні оглядачі застерігають: якщо процес кадрової ротації перетвориться на торги за посади, це загрожує скандалами та послабленням владної командності. Володимир Фесенко підкреслює, що такі “розбірки” в умовах війни дуже небезпечні: «якщо розпочнуться торги та скандали, в умовах війни це лише послабить нашу позицію в переговорах на міжнародній арені» . Іншими словами, внутрішні чвари через перерозподіл влади можуть не тільки дестабілізувати роботу уряду, але й вдарити по репутації країни за кордоном у критичний момент.
Міжнародний аспект: конференція в Римі та довіра партнерів
Питання міжнародного іміджу та довіри партнерів постало особливо гостро у зв’язку з наближенням важливої події – Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) 10–11 липня 2025 року в Римі. Саме на цій міжнародній платформі український уряд має презентувати партнерам плани відбудови країни та залучення інвестицій. Дипломати зауважують, що різкі перестановки у Кабміні напередодні форуму можуть негативно вплинути на результат. По-перше, якщо зміна прем’єра відбудеться до конференції, делегацію очолить новопризначена очільниця уряду, яка, можливо, ще не матиме сформованої команди та чіткого мандату. Призначення нового уряду безпосередньо перед заходом могло б підірвати довіру міжнародних партнерів, адже будь-яка нестабільність у владі сприймається як додатковий ризик. Усвідомлюючи це, на Банковій, за деякими даними, вирішили відкласти голосування щодо відставки до завершення конференції, щоб уникнути двозначності статусу українського уряду під час перемовин з західними донорами. Окрім того, як зауважив нардеп Олексій Гончаренко, влада розглядала сценарій провести заміну прем’єра до 10 липня, аби контролювати, хто саме представлятиме Україну в Римі . Втім, Ярослав Железняк скептично відгукнувся про цю версію, заявивши, що значення конференції дещо перебільшують і західні партнери вже звикли бачити на URC саме Юлію Свириденко, яка останні пару років презентує українські проєкти замість прем’єра. Попри різні думки, очевидно, що будь-яка невизначеність зі складом уряду напередодні міжнародних зустрічей може ускладнити комунікацію з союзниками.
Скепсис щодо ротації уряду під час війни
Найбільші українські медіа та аналітики переважно скептично ставляться до ідеї масштабної урядової рокіровки в розпал війни. Експертна спільнота наголошує на низці ризиків для ефективності управління державою та її міжнародного іміджу. Заміна Шмигаля на Свириденко і точкове переставлення кількох міністрів на інші посади саме по собі не є глибокою реформою і не вирішує системних проблем управління. Основна мотивація такої ротації, схоже, полягає в посиленні політичного контролю Офісу президента, але це може зашкодити стабільності, яку забезпечувала попередня команда. Чинний тандем Шмигаля з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та лідером фракції Давидом Арахамією гарантував певну рівновагу влади навіть під час війни. Натомість новому уряду, як відзначають спостерігачі, знадобиться щонайменше пів року, щоб налагодити робочі процеси – дорогоцінний час, якого Україна не має в умовах економічних та безпекових викликів. Володимир Фесенко додає, що Верховна Рада навряд чи проявить значну суб’єктність у питанні призначення нового прем’єра – депутати, скоріш за все, підтримають запропоновану Банковою кандидатуру, попри окремі торги за квоти. Проте сама перспектива таких торгів і публічних конфліктів слугує додатковим аргументом проти кардинальних змін зараз. Загалом оглядачі сходяться на думці, що радикальна перестановка уряду під час війни несе більше ризиків, ніж потенційної користі, адже може порушити безперервність роботи держапарату і посіяти сумніви у союзників щодо стійкості української влади.
***
Підсумовуючи, варто відзначити, що на тлі складної політичної ситуації в Україні під час війни рішення про відставку рекордно довгослужбового прем’єра Шмигаля повинно ухвалюватися з надзвичайною обережністю. Експерти радять, за можливості, обмежити масштаб кадрових змін вузьким колом посад. Якщо ротації неминучі, слід зберегти тяглість управління: залишити досвідчених фахівців на ключових напрямках (приміром, на рівні перших заступників міністрів) та уникнути одночасної заміни всіх керівників. Такий підхід дозволить новому прем’єру спиратися на інституційну пам’ять і професіоналізм команди, мінімізуючи дезорганізацію. Нинішні обставини диктують необхідність балансу між оновленням влади і збереженням безперервності управління. Україна вже тривалий час перебуває у стані війни, і уряд має діяти злагоджено та оперативно. Тож кадрові рішення мають прийматися з урахуванням не лише політичної доцільності, але й їхнього впливу на обороноздатність, економічну стабільність та довіру міжнародних партнерів. Від того, наскільки виважено буде проведено можливу заміну очільника уряду, залежить ефективність подальшого управління державою і успішність виконання стратегічних завдань, що стоять перед Україною.
Олексій Мацука, 2 липня 2025 року
ЧИТАЙТЕ НА САЙТІ:
Аналіз точності прогнозів аналітичних центрів на 2025 рік
