Азербайджан за останні п’ять років здійснив помітний прорив, повернувши контроль над Нагірним Карабахом і прилеглими територіями та зміцнивши свої позиції в регіоні. Війна в Україні відвернула увагу Росії, дозволивши Баку стати ключовим гравцем у Південному Кавказі й посилити стратегічні зв’язки з Туреччиною і Заходом, а також наростити роль у торгівлі й енергетиці. Однак остаточна мирна угода з Вірменією залишається під питанням: Азербайджан, перебуваючи в позиції сили, вимагає від Єревана додаткових поступок, водночас затягуючи підписання домовленостей.
Економіка країни залишається вразливою через залежність від нафтових і газових доходів—зниження цін на енергоносії швидко загрожує фінансовій стабільності. Зміцнення авторитарного контролю не сприяє внутрішнім реформам, а невирішене протистояння з Вірменією та напруженість із Іраном роблять досягнення довготривалого миру і регіонального співробітництва непевними. Якщо домовленість із Вірменією буде відкладена, відкритим лишається ризик реваншизму, повернення впливу Росії і втрати унікального історичного моменту для стабілізації всього регіону.
