В українському суспільстві дедалі глибшає розкол щодо мобілізації під час війни з Росією. Окрім так званої “партії ухилянтів”, що критикує мобілізаційні заходи, сформувалася й умовна “партія ТЦК” — люди, які послідовно підтримують примусову мобілізацію і навіть виступають за її посилення. Для них суворі методи вважаються виправданими задля спільної мети захисту країни — навіть якщо це передбачає порушення закону, але не заради особистої вигоди.
Прихильники жорсткої мобілізації вірять, що, не залучивши максимальну кількість громадян до війська, Україна ризикує втратити незалежність. Аргумент про ризик потрапити під мобілізацію в російській армії в разі поразки використовується як додаткова мотивація. Водночас у суспільстві не стихають суперечки щодо моральності й ефективності таких дій, а прийняття чужої позиції стає дедалі складнішим.
