На тлі втоми росіян від затяжної війни, кремлівська пропаганда активізувалася, підмінюючи реальність і зображаючи Європу та НАТО агресорами, які нібито штовхають регіон до більшого конфлікту. Останні інциденти із прольотами російських дронів та літаків над Польщею, Литвою й Естонією супроводжуються заявами Москви про начебто захисну позицію Росії, у той час як західні країни звинувачують Росію у провокаціях.
Системна риторика російського керівництва поєднує заперечення агресії з війною слів та завуальованими погрозами. Державні ЗМІ та офіційні особи, на кшталт Лаврова, звинувачують Захід у “істеричній” реакції та намірах атакувати Калінінград, а європейських лідерів зображують роз’єднаними. На контрасті з жорсткою риторикою, реальні прагнення росіян до завершення війни набирають сили: останні опитування показують рекордну підтримку мирних переговорів. Проте влада воліє й далі мобілізувати суспільство страхом та образом зовнішньої загрози.
