З 9 по 15 червня 2025 року Кремль розгорнув безпрецедентну за масштабами дезінформаційну кампанію проти України. Вісім окремих інформаційних операцій, кожна з яких била по конкретній цілі від підриву довіри до СБУ до спроб деморалізувати суспільство антимобілізаційними фейками.
За даними Центру протидії дезінформації та Служби зовнішньої розвідки, ця активізація стала відповіддю Москви на успішну операцію СБУ “Павутина” та переговори в Стамбулі. Але це була не хаотична реакція, а добре спланована операція.
День за днем: анатомія інформаційної агресії
9 червня: “Україна не може сама”
Все почалося з класичного кремлівського наративу. Після того, як СБУ провела операцію “Павутина”, російські пропагандисти кинулися стверджувати, що українські спецслужби нібито керуються з Вашингтона чи Лондона.
“Вони хочуть переконати американську аудиторію, що Україна — це потенційна загроза”, – попереджали в ЦПД. Логіка проста: якщо СБУ контролює Захід, то її операції – це фактично “західний тероризм”.
10 червня: паніка навколо мобілізації
Напередодні закінчення терміну проходження ВЛК для обмежено придатних росіяни запустили потужну антимобілізаційну кампанію. Анонімні Telegram-канали заполонили відео з нібито жорсткими затриманнями та розповідями про “катування мобілізованих”.
11 червня: подвійний удар
Цього дня Кремль грав на два фронти. По-перше, звинуватив українську ППО в ударах по цивільних об’єктах у Харкові та Одесі класична тактика перекладання вини. По-друге, українська сторона завдала контрудару, опублікувавши дані про 10 проросійських пропагандистів у рамках проекту War&Sanctions.
12 червня: “тероризм” замість перемоги
Удари по російських військових аеродромах “Бєлая”, “Дягілєво”, “Оленья” та “Іваново” Москва назвала “терористичними атаками”. Пропаганда працювала на повну треба було приховати факт успішної української операції за ширмою звинувачень.
13 червня: фальшиві списки від Держдуми
Державна Дума РФ оприлюднила список нібито “українських ударів по цивільних цілях у Росії”. Документ виявився збіркою неперевірених тверджень та відвертих фейків, але його активно розганяли всі кремлівські медіа.
14-15 червня: підготовка до великої брехні
Останні дні тижня стали підготовкою до масштабної провокації. СЗР попередила: кульмінація кампанії з дискредитації України щодо обмінів полоненими запланована на 20 червня. Паралельно готувалася атака на довіру до країн G7.
Три головні наративи: failed state, мобілізація, західна втома
Аналіз показує чітку ієрархію кремлівських месиджів. На першому місці — спроби представити Україну як “failed state”, державу, яка не може існувати самостійно. Цей наратив з’являвся в різних варіаціях протягом усього тижня.
Друге місце розділили антимобілізаційні фейки та тези про “західну втому”. Перші били по внутрішній стабільності, другі о міжнародній підтримці. Detector Media підрахував: 50% кампаній були спрямовані на українців, 37.5% а міжнародну спільноту, 12.5% конкретно на західних партнерів.
Telegram як головна зброя
Основним каналом поширення дезінформації залишається Telegram. Анонімні “новинні” канали, регіональні псевдомедіа, фейкові аналітичні ресурси — усе це координується з одного центру.
Але Кремль не обмежується лише соцмережами. До кампанії 20 червня планують залучити європейські проросійські видання: угорські Magyar Nemzet та Magyar Hírlap, чеське CZ24.news, словацьке Jednotné Slovensko та франкомовне Réseau International.
Особливість цих кампаній — ставка на емоції. Страхи мобілізованих, переживання родин військових щодо обмінів, турбота західних партнерів про ефективність допомоги усе це стає матеріалом для маніпуляцій.
Найцинічніше виглядають спроби використати тему повернення тіл загиблих. За даними СЗР, координацію цієї кампанії здійснює один з перших заступників глави адміністрації президента РФ за особистим рішенням Путіна.
Українська сторона не сидить склавши руки. ЦПД проводить прогностичну роботу, СЗР попереджає про заплановані кампанії, а проект War&Sanctions викриває конкретних пропагандистів.
Але цього недостатньо. Потрібна системна робота на всіх рівнях:
Для держави: посилення превентивної роботи, розвиток системи швидкого реагування на фейки, активніша експозиція російських пропагандистів.
Для медіа та суспільства: критичне ставлення до анонімних Telegram-каналів, перевірка фактів через офіційні джерела, підвищення медіаграмотності.
Для міжнародних партнерів: моніторинг проросійських медіа в Європі, координація зусиль з протидії дезінформації, підтримка української системи стратегічних комунікацій.
Тиждень 9-15 червня показав: інформаційна війна не припиняється ні на день. Кремль адаптує тактики, шукає нові канали впливу, експлуатує будь-які емоційні тригери. І єдина ефективна відповідь — це правда, помножена на координацію зусиль усіх, хто протистоїть російській агресії. Бо в інформаційній війні, як і в звичайній, перемагає той, хто діє на випередження. А не той, хто лише відбивається від ударів.
Цей текст виходить в рамках проєкту NarrativeScan – інструмент моніторингу та аналізу інформаційного простору, який регулярно доставляє користувачам аналітичні звіти про ключові наративи, що формуються в медіа, соціальних мережах та інших публічних платформах. Її мета — допомагати організаціям, дослідникам і приватним особам виявляти дезінформацію, відстежувати зміни в громадській думці та прогнозувати інформаційні загрози в реальному часі.
Олексій Мацука
Читайте на сайті:
