Європейські країни дедалі частіше стикаються з тиском у вигляді торгових мит із боку своїх економічних партнерів, перш за все зі Сполучених Штатів та Китаю. Така стратегія створює для Європи дилему: у спробах уникнути економічних збитків Євросоюз змушений погоджуватися на компроміси, вигідні іншим сторонам.
За останні місяці США посилили загрози запровадження тарифів на європейські товари, зокрема автомобілі та сталь, використовуючи це як інструмент для просування власних економічних інтересів. Китай, у свою чергу, розглядає можливість мит у відповідь на європейські заходи щодо субсидій у зеленій енергетиці.
Європейські політики визнають: тактика тарифного тиску справді змушує змінювати позиції в переговорах, іноді суперечачи початковим планам. Це викликає всередині ЄС критику щодо того, чи не занадто м’якою стала європейська торгова політика.
Водночас аналітики попереджають, що поступки під натиском лише заохочують партнерів повторювати цю тактику надалі, що загрожує стабільності європейської економіки. Деякі пропонують Євросоюзу рішучіше відстоювати свої інтереси та вдаватися до симетричних кроків у відповідь.
Поки що виглядає так, що тарифний тиск буде і далі залишатися важелем для світових економік у відносинах з Європою, хоча це й породжує довгострокові ризики для глобальної торгівлі.
