У черговій спробі позиціонувати себе миротворцем Дональд Трамп заявляє, що здатен швидко завершити війну між Росією й Україною. Втім, його дипломатія часто зводиться до яскравих жестів, а не до стійких рішень. Приклади – поверхневі домовленості Косово-Сербія, історична, але крихка мирна угода між Азербайджаном і Вірменією, невдалі перемовини з Кім Чен Ином.
У питанні України ставки набагато вищі: понад 10 мільйонів переміщених, руйнування на сотні мільярдів. Пропозиції “швидкого миру” фактично означають визнання російської анексії й капітуляцію під виглядом компромісу. Така “мирна угода” лише підкріплює політику сили, як це вже було в історії Європи. Жертвуючи територією України, США ризикують втратити довіру союзників і відчинити двері для нових конфліктів. Тільки спільна, відповідальна політика може забезпечити справедливий і тривалий мир, а не сумнівні угоди під тиском.
