Україна здатна стати ключовим партнером для Європейського Союзу одразу в трьох стратегічних галузях: оборонній, сталеливарній та аграрній. Розвиток оборонної промисловості під впливом війни дозволив Україні досягти безпрецедентного зростання, однак для сталого розвитку потрібна інтеграція у довгострокові європейські програми та кооперація з ЄС у спільних проєктах.
Сталеливарне виробництво, одна з основ української економіки, стикається з викликами через нові екологічні вимоги ЄС. Успішна адаптація означає модернізацію, локалізацію, участь у спільних проєктах і, за можливості, виключення з жорстких регуляцій, як-от CBAM.
Агросектор, який формує значну частку експорту, залишається джерелом побоювань для фермерів ЄС, але одночасно може зміцнити продовольчу безпеку союзу. Для цього необхідно балансувати між європейськими вимогами й глобальною присутністю, використовуючи потенціал партнерства у спільній продовольчій політиці. Синергія в цих трьох сферах здатна зробити Україну незамінною для ЄС, якщо країна діятиме проактивно вже сьогодні.
