В’єтнам, один із найбільших імпортерів сталі в регіоні, посилює зусилля для стримування потоку дешевого металу, переважно з Китаю, що загрожує місцевим виробникам.
У відповідь на зростаючий імпорт сталі за зниженими цінами, уряд встановлює антидемпінгові мита на деякі види продукції, зокрема холоднокатані рулони, імпортовані з Китаю, Південної Кореї, Тайваню та Індії. Нові мита можуть діяти до п’яти років, що має на меті підтримати національну металургійну галузь, яка потерпає від цінової конкуренції.
Місцеві виробники, включно з Hoa Phat Group та іншими великими гравцями галузі, висловили занепокоєння щодо зниження прибутковості та зменшення обсягів реалізації продукції. Минулого року імпорт сталі до В’єтнаму досяг понад 13 мільйонів тонн, серед яких левову частку становила китайська продукція.
Це питання є особливо чутливим для Ханоя, який намагається балансувати між підтримкою вітчизняної промисловості та дотриманням своїх зобов’язань у рамках міжнародних торговельних угод. Зокрема, В’єтнам є членом Світової організації торгівлі й учасником Угоди про всеосяжне і прогресивне Транс-Тихоокеанське партнерство.
Аналітики вказують, що дії В’єтнаму є частиною ширшої тенденції в регіоні, де країни втомилися від перевиробництва сталі в Китаї, яке часто призводить до демпінгу. Цей надлишок сировини змушує Пекін експортувати дешеву продукцію за кордон, що викликає хвилювання на ринках Південно-Східної Азії.
Хоча керівництво Китаю обіцяло боротися з надвиробництвом, а деякі заводи дійсно скоротили випуск продукції, запаси сталі залишаються високими. Це створює тиск не лише на В’єтнам, але й на інші країни регіону, включаючи Індонезію, Філіппіни та Таїланд, де також зростають заклики до протекціоністських заходів.
Оглядачі прогнозують, що на фоні зниження внутрішнього попиту в Китаї та сповільнення глобального економічного зростання тиск на ринки стали зберігатиметься. У такій ситуації В’єтнам прагне уникнути залежності від імпорту дешевого металу та зміцнити внутрішній потенціал свого індустріального сектору.
