У центрі Будапешта туристів зустрічають розкішні готелі та помпезні пам’ятки, які прославляють імперське минуле Угорщини. Та за цією блискучою ширмою ховається зовсім інша реальність: країна, колись одна з найуспішніших у Центральній Європі, стала однією з найбідніших в ЄС. Промислове виробництво падає, безробіття зростає, молодь виїжджає, освіта й медицина занепадають, а рівень корупції б’є європейські рекорди.
Угорський прем’єр Віктор Орбан, якого західні консерватори називають прикладом для наслідування, вибудував систему влади, де державні ресурси зосереджені в руках вузького кола лояльних бізнесменів. Роки автократичного правління перетворили державу на «НЕРістан» — економіку, побудовану на відданості, а не ринкових принципах. Попри бадьорий офіціоз, бідність, стагнація та безнадія стали буденністю для мільйонів угорців. І хоча іноземні прихильники Орбана рідко згадують про цю тіньову сторону «угорської моделі», її наслідки важко не помітити.
