Урсула фон дер Ляєн намагається врятувати амбітний Європейський зелений курс, поступаючись окремими його складовими під тиском політичних та бізнесових опонентів. Після зміни розкладу сил у Європарламенті, де домінують праві сили, фон дер Ляєн змушена спрощувати і скорочувати окремі екологічні ініціативи — пом’якшено заборону на продаж авто з двигунами внутрішнього згоряння, скасовано жорстке регулювання пестицидів, відмовлено від частини корпоративної звітності з екологічних питань.
Водночас основна мета досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року лишається недоторканною. Однак така стратегія викликає критику з боку зелених та лівих, які вважають, що поступки підривають довіру й ясність довгострокового курсу. Тим часом, попри суперечки, фон дер Ляєн заявляє про відданість Зеленої угоди, прикладаючи зусилля для її збереження в умовах нової політичної реальності.

