Під тиском внутрішнього невдоволення всередині Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн була змушена переглянути свою початкову пропозицію щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки. План передбачав значне посилення контролю національних урядів над розподілом регіональних фондів, однак це викликало спротив серед комісарів різних політичних груп, які наполягали на збереженні фінансової підтримки бідніших регіонів.
Внаслідок компромісу Комісія погодилась не позбавляти регіони значної частини фінансування, а також зберегти ключові програми, зокрема Європейський соціальний фонд, хоча не визначила його конкретний розмір. Критики вважають поступки недостатніми, остерігаючись, що новий підхід збільшить вплив центральних урядів та призведе до несправедливого розподілу коштів. Окремо Німеччина та інші країни висловили застереження через можливість збільшення боргового навантаження на ЄС.
