Європа все більше усвідомлює необхідність спільних закупівель військової техніки для підвищення ефективності, взаємодії та посилення власної оборонної промисловості. Однак нині такі закупівлі складають лише 18% від загального обсягу, тоді як орієнтир — 35%. Проблема полягає не лише у браку політичної волі, а й у відсутності розвиненої фінансової інфраструктури, здатної забезпечити швидку та масштабну організацію контрактів і залучення капіталу.
Яскравим прикладом є Польща, яка, реагуючи на російську загрозу, створила спеціальний фонд підтримки армії через державний банк розвитку BGK, залучивши понад 40 млрд євро для оборонних контрактів із США, Південною Кореєю, Великою Британією та іншими. Завдяки гнучкому фінансуванню Польща змогла не лише швидко переозброїтися, а й локалізувати виробництво в країні. Досвід BGK демонструє, що державні промо-банки можуть прискорити спільні оборонні проекти у ЄС, мінімізуючи ризики та витрати й забезпечуючи незалежність континенту перед російською загрозою.
