Сьогодні в коридорах Європейського Союзу відчувається деяке пожвавлення — щонайменше у порівнянні з похмурими настроями кілька місяців тому. Торговельна війна Дональда Трампа та його атаки на верховенство права спонукають європейців згуртовуватись, а інвесторів — шукати безпечну гавань у євро. Питання лише в тому, наскільки далеко здатен завести цей новий імпульс, зважаючи на те, що Німеччина стикається з третім роком економічного застою поспіль, а попередження Маріо Драґі про повільну агонію все ще звучать у вухах технократів.
Фронтальний наступ Трампа на трансатлантичні відносини вартістю півтора трильйони доларів, без сумніву, виявився набагато переконливішим аргументом на користь існування ЄС, ніж тисяча урядових доповідей. Його випади проти НАТО та України зміцнюють солідарність між членами блоку, і навіть традиційно проамериканська Данія послаблює свої євроскептичні настрої після скандалу з тиском щодо купівлі Ґренландії.
Змінюються також і погляди Норвегії та Ісландії щодо можливого приєднання до Євросоюзу. Навіть Велика Британія, попри Брекзит, нині все частіше шукає шлях до зближення з Брюсселем на тлі згасання особливих стосунків із Вашингтоном.
