Китайська влада активно застосовує політику «трудової інтеграції» для зміни ідентичності уйгурського населення Сіньцзяну. Тисячі людей змушують працювати на підприємствах поза традиційними рідними громадами. Офіційно це пояснюють програмами боротьби з бідністю, однак правозахисники та міжнародні експерти розглядають такі заходи як спробу підірвати зв’язки уйгурів, послабити їхню культуру та контролювати стратегічний регіон.
Переміщення робочої сили часто відбувається під тиском, при цьому працівників селять у гуртожитках, обмежують свободу пересування та запроваджують «перевиховну» пропаганду. Деякі учасники програм повідомляють про психологічний тиск і побоювання втратити роботу чи зазнати репресій у разі відмови. Китай заперечує звинувачення у примусовій праці, проте все більше доказів свідчать, що економічні заходи в регіоні супроводжуються системним наглядом і асиміляцією уйгурів.
