Тижневий огляд російської дезінформації: аналіз трендів та прогнози

Аналіз 29 випадків інформаційних атак, зафіксованих системою моніторингу за період 19-25 травня 2025 року, демонструє системний характер російської дезінформаційної кампанії. Протягом тижня спостерігалася інтенсифікація пропагандистської активності з чітко вираженими тематичними акцентами та координованим поширенням наративів через мережу проросійських телеграм-каналів.

Ключові тренди тижня

1. Домінування військової тематики (41% всіх випадків)

Найбільша частка дезінформаційних атак була спрямована на:

• Дискредитацію ЗСУ через фейки про “злочини” українських військових
• Перебільшення втрат української армії
• Створення ілюзії успіхів російської армії

Показовий приклад: Фейк про вбивство цивільного військовими 82-ї ОДШБр у Харкові, який базувався на старому відео з TikTok та був повністю вигаданим.

2. Наратив про “нелегітимність” української влади

Протягом тижня зафіксовано системну кампанію з делегітимізації українського керівництва через:

• Заяви російських офіційних осіб (Медведєв, Лавров, представники МЗС РФ)
• Маніпуляції щодо правових аспектів підписання документів
• Спекуляції на темі повноважень українських посадовців

3. Експлуатація теми “ядерного тероризму”

Особливу увагу привертає активізація наративу про загрози Запорізькій АЕС:

• Фейкові повідомлення про “атаки ЗСУ” на ЗАЕС
• Маніпуляції з заявами МАГАТЕ
• Створення інформаційного фону для можливих провокацій

Аналіз методології дезінформації

Основні техніки маніпулювання:

1. Координоване поширення – один фейк одночасно публікується в 5-10 телеграм-каналах
2. Псевдодокументальність – використання відео без контексту, старих матеріалів
3. Емоційне забарвлення – акцент на “звірствах”, “злочинах”, “терорі”
4. Мімікрія під новини – оформлення пропаганди у вигляді новинних повідомлень

Цільові аудиторії:

• Російська аудиторія (48% випадків) – для підтримки внутрішньої підтримки війни
• Українська аудиторія (31% випадків) – для деморалізації та розколу
• Міжнародна аудиторія (7% випадків) – для підриву підтримки України

Висновки

1. Системність кампанії – дезінформація поширюється не хаотично, а за чітким планом з визначеними тематичними тижнями та координованими хвилями.
2. Підготовка інформаційного ґрунту – наративи про “нелегітимність влади” та “ядерний тероризм” можуть бути підготовкою до нових етапів ескалації або політичних маніпуляцій.
3. Адаптивність методів – спостерігається еволюція технік: від грубих фейків до складних маніпуляцій з елементами правди.
4. Мультиплатформність – основним каналом залишається Telegram, але фіксується розширення на інші платформи (X, відеохостинги).

Прогноз майбутніх хвиль дезінформації

Короткостроковий прогноз (1-2 тижні):

1. Інтенсифікація “мирної” риторики з одночасним звинуваченням України в зриві переговорів
2. Нові фейки про “хімічну зброю” – підготовка до можливих провокацій
3. Атаки на тему мобілізації – дискредитація мобілізаційних процесів в Україні

Середньостроковий прогноз (1-3 місяці):

1. “Гуманітарні” наративи – акцент на “страждання мирного населення” для тиску на Захід
2. Розкол союзників – таргетовані кампанії проти окремих країн-партнерів України
3. “Релігійна карта” – експлуатація теми “переслідування православ’я”

Довгостроковий прогноз (3-6 місяців):

1. “Виборчі” наративи – спекуляції на темі майбутніх виборів в Україні
2. “Економічний колапс” – перебільшення економічних проблем України
3. “Втома Заходу” – наративи про зниження підтримки України

Рекомендації

1. Проактивне спростування – випереджувальна робота з потенційно резонансними темами
2. Медіаграмотність – системна освітня робота з населенням
3. Міжнародна координація – спільна протидія дезінформації з партнерами
4. Моніторинг трендів – постійний аналіз еволюції методів російської пропаганди

Заключення

Аналіз тижневої активності російської дезінформаційної машини демонструє її системний, координований характер з чіткими стратегічними цілями. Попри певну примітивність окремих фейків, загальна кампанія становить серйозну загрозу інформаційній безпеці України. Критично важливою є не лише реактивна протидія, але й проактивна робота з формування стійкості суспільства до маніпуляцій.

Аналіз підготовлено на основі даних моніторингу NarrativeScan за період 19–25 травня 2025 року. Всього проаналізовано 29 випадків інформаційних атак різного типу та спрямування.

NarrativeScan — це незалежна ініціатива, заснована Олексієм Мацукою, яка об’єднує сучасні інструменти моніторингу, цифрової аналітики та експертної оцінки для системної протидії дезінформації та цензурі. Мета проекту — виявляти, фіксувати та аналізувати інформаційні впливи, спотворення й маніпуляції, які спрямовані проти українського суспільства, демократичних інститутів та стратегічних партнерів.

NarrativeScan працює на перетині технологій і професійної журналістики, використовуючи автоматизовані алгоритми відбору даних, глибинний контент-аналіз, перевірку джерел і верифікацію фактів. Команда проекту здійснює регулярний моніторинг інформаційних полів (у тому числі — соцмереж, телеграм-каналів, онлайн-медіа), ідентифікує ключові наративи та джерела поширення фейків, а також оперативно формує рекомендації для суспільства, влади та експертної спільноти.

NarrativeScan є відкритою платформою для взаємодії із журналістами, дослідниками, громадськими організаціями й усіма, хто зацікавлений у формуванні прозорого й безпечного інформаційного простору України та світу, пишіть нам alex@matsuka.online.