Українські фермери наразі отримують одну з найнижчих прибутковостей у всьому ланцюжку агробізнесу. Основна причина — несприятливі умови праці та обмежений доступ до фінансів, сучасних технологій та каналів збуту. Більша частина доданої вартості формується під час переробки та експорту, де домінують великі агрохолдинги або іноземні компанії. Дрібні сільгоспвиробники змушені продавати продукцію за мінімальними цінами через нестачу інфраструктури для зберігання та логістики.
Окрім того, державна підтримка часто недоступна для невеликих підприємств або розподіляється нерівномірно. Тривала війна призвела до руйнування полів, зниження врожайності та додаткових витрат на безпеку, що ще більше зменшує фінансову стабільність сільських господарств. Без кардинальних реформ у підтримці фермерства та розвитку сільської інфраструктури ситуація навряд чи суттєво зміниться.
