Василь Довбуш був одним із тих, для кого поняття обов’язку не розділялося межами професії. У мирному житті він працював журналістом, уважно слідкуючи за подіями в країні та розповідаючи про людей, які змінюють суспільство. З початком повномасштабного вторгнення його шлях змінився: Довбуш свідомо приєднався до лав захисників, залишивши пост журналіста. Його фраза “Встигну, ще все встигну” стала відображенням життєвої енергії, з якою він брався до справ, якою б складною вона не була.
Колеги згадують його як людину з гострим пером і теплим серцем, здатного підтримати у найтемніші моменти. Василь мріяв повернутися до журналістики і був переконаний, що кожен має виконувати свій обов’язок там, де найбільше потрібен. Його життя обірвалося на фронті, але його приклад залишиться орієнтиром для багатьох.
