За майже 70 років життя у вигнанні Далай-лама зробив усе можливе, щоб зберегти ідентичність та єдність тибетців. Під його керівництвом в індійських Гімалаях виникла своєрідна міні-демократія з власним парламентом і розвиненою бюрократією. У таборах для біженців адміністрація Тибету організувала школи, лікарні, монастирі, кооперативи та будинки для літніх людей.
Проте з наближенням 90-річчя Далай-лами зростає занепокоєння щодо майбутнього тибетської спільноти. Лідер, який був об’єднавчою силою для цілого народу, помітно слабшає. Шанси на повернення тибетців додому залишаються мінімальними, адже Китай наполегливо придушує будь-які прагнення до автономії. Водночас підтримка США та інших світових держав стає дедалі менш надійною, що змушує тибетців замислитися над тривалим майбутнім у вигнанні.
