Адміністрація Дональда Трампа досягла певного поступу в ключових міжнародних переговорах: зокрема, у торгових перемовинах із Китаєм, перемир’ї між Індією та Пакистаном, а також у питаннях ядерної програми Ірану. Дехто вважає це свідченням ефективності зовнішньої та торговельної політики «Америка понад усе», якої притримується президент.
Попри ці успіхи, низка важливих питань залишається неврегульованою. Критики вказують на те, що команда Трампа більше дбає про створення ефектних, телевізійно привабливих домовленостей, аніж про пошук реального консенсусу та досягнення стійких рішень.
Нетрадиційний підхід Трампа до дипломатії, що часто полягає у веденні переговорів публічно і використанні торгівлі та тарифів як важелів впливу, отримав схвалення від тих, хто цінує готовність випробовувати нові методи. Водночас противники критикують такий стиль за відсутність ґрунтовності та акцентування на короткострокових перемогах замість довгострокових результатів.
